Характеристика сучасного літературознавчого перегляду амбівалентного жанрового статусу романістики ренесансної Англії. Визначення жанротворного ресурсу комічного літературного модусу, реалізованого при формуванні англо-ренесансної лінії романного жанру.
ФУНКЦІЇ ТРАВЕСТІЇ В «АРКАДІЯХ» Ф.Художнє розкриття сміхової стихії, що не меншою мірою, ніж “серйозні” наративи, обумовлює естетичне оновлення романного жанру у Сіднієвій творчості, повязується, насамперед, із функціональністю травестії, яка стає важливим складником реалізації в аркадійському світі принципу “випробовування”, переосмисленого автором у контексті сприйняття пізньоренесансної розмежованості ідеалів діяльнісного і споглядального життя людини як ствердження антиномічності людської природи, усвідомленої маньєризмом. The article defines the main vectors of the contemporary literary critical revision of the ambivalent genre status of the English Renaissance Novel assigned to the first historical variant of the genre formed in England a hundred years ago on the base of applying to it the criteria of novelness elaborated in the course of reflecting the stable genre modifications; in such a way the study reveals a need for establishing the genre-forming resource of the comic literary mode realized in the process of forming the English Renaissance line of the novel. The research connects the manifestation of the laughter stream determining the artists creative renewal of the genre along with the “serious” narratives with the functionality of the travesty which becomes the significant element of realizing the principle of testing as a cornerstone of constructing the Arcadian world rethought by the author at the background of perceiving the late Renaissance delimitation of the ideals of active and contemplative life as the statement of the antinomic character of the human nature comprehended by Mannerism. Невідповідність методологічного інструментарію, розробленого в руслі орієнтації на “довготривалі” періоди усталення романного жанру, логіці його “перехідних” етапів [6; 7] була засвідчена і безплідністю спроб ретроспективного накладання на романістику Англії останньої третини XVI ст., при розгляді її в діахронії формування жанру, ознак англійського роману Просвітництва [15; 16; 18], і марністю намагань розкрити жанротворні принципи англо-ренесансного романного різновиду в понад-жанровому синхронічному контексті становлення наративів Відродження [17; 20]. І в довільній - орієнтованій на нерегламентованість романічної оповіді - побудові магістрального сюжету у “Старій Аркадії”, і в його упорядкованому - спрямованому на епічний наратив з його початком in medias res - розгортанні в “Новій Аркадії” мотив перевдягання, здійснюваного для того щоб приховати за зміною зовнішності героя його сутність, виступає важливим складником реалізації принципу “випробовування”, переосмисленого автором у контексті сприйняття пізньоренесансної розмежованості ідеалів діяльнісного і споглядального життя людини як виявлення антиномічності людської природи, усвідомленої маньєризмом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
