Юридична особа в Україні: поняття, сутність, правосуб’єктність, конституційні ознаки та організаційні форми. Правовий порядок створення та припинення підприємницької діяльності юридичних осіб згідно чинного вітчизняного та закордонного законодавства.
Юридичні особи виконують найважливіші завдання економіки, забезпечуючи розвиток сфер виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг. Здійснення цього права особою можливе як безпосередньо у формі приватного підприємництва так і опосередковано - шляхом участі у юридичній особі. Важливою гарантією дотримання прав осіб, що бажають створити юридичну особу та інших осіб, є передбачений законом порядок її створення. В рамках проведення реформ для покращення умов діяльності юридичних осіб було прийнято спрощену систему оподаткування юридичних осіб у 2015 році. Суть якої полягає у тому, що юридичні особи, які обліковувались в органах Державної Фіскальної Служби до 1 січня 2015 року як платники єдиного податку четвертої та шостої груп, вважаються платниками єдиного податку третьої групи.Стаття 80 ЦК України, яка називається поняття юридичної особи, містить вказівку на деякі характерні риси цього поняття, зазначаючи, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Поміж цих властивостей не вистачає деяких традиційних ознак юридичної особи це наявність відокремленого майна та самостійна відповідальність за зобовязаннями. Для аналізу поняття юридичної особи мають бути враховані і зазначені властивості, оскільки вони дозволяють відрізнити юридичну особу від інших соціальних утворень, зокрема, різноманітних обєднань, філій і представництв, які не є субєктами цивільного права. Тому перелік ознак юридичної особи має виглядати таким чином: 1) наявність певним чином організаційно і структурно оформленого соціального утворення - організації; Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.В умовах ринку реально діють різноманітні і рівноправні власники, а тому виникає необхідність зміни підходів до тлумачення суті юридичної особи. Венедіктов, у економічних відносинах виступають радянська держава в цілому як власник всенародного надбання і організований державою колектив робітників і службовців на чолі з його відповідальним керівником, на який держава поклала виконання певних завдань і якому для виконання цих завдань надала відповідну частку єдиного фонду державної власності. Цей колектив і визнається безпосереднім учасником цивільного обігу, юридичною особою. У сучасних умовах зводити проблему зясування суті юридичної особи лише до встановлення юридичної природи державних юридичних осіб було б хибним, оскільки останні становлять лише досить незначну частку загальної сукупності соціальних утворень, що визнаються законом юридичними особами. При обґрунтуванні правосубєктності соціальних утворень усі теорії виходять з того, що юридична особа - це відокремлене у організаційному і майновому сенсі утворення, що бере участь у цивільному обігу як самостійний носій прав і обовязків.Юридична особа - організація, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обовязки, бути позивачем і відповідачем у суді. Юридична особа - це не будь-який колективний субєкт, а колективний субєкт у певній галузі діяльності - господарській, соціально-культурній, змістом якої є товарно-грошові відносини, участь у цивільному (майновому) обороті. За характером діяльності юридичні особи можуть бути: - некомерційні (публічні) Некомерційні особи - державні організації і установи (парламент, уряд, суд, міліція, державні підприємства, органи місцевої влади та ін.) - спрямовують свою діяльність на задоволення тих чи інших невиробничих потреб: організаційно-управлінських, соціально-культурних, соціально-побутових та ін. Вони переслідують приватні цілі та інтереси своїх членів: вкладників, пайовиків, акціонерів і можуть припинити своє існування з волі цих осіб (наприклад, оголосити себе банкрутом).Залежно від того, чи мають засновники можливість брати участь в управлінні юридичною особою, розрізняють: 1) установи Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть часті в управлінні нею. Товариством визнається організація, створена шляхом обєднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлено законом. Такі товариства можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.Тобто, хоча юридичні особи і засновуються за волевиявленням засновників, держава в інтересах всіх учасників цивільного обороту, в особі спеціально уповноважених органів, здійснює нагляд за додержанням законодавства при створенні нових субєктів права.
План
Зміст
Вступ
1. Юридична особа в Україні: поняття, ознаки, суть, правосубєктність та види
1.1 Поняття та ознаки юридичної особи
1.2 Суть юридичної особи
1.3 Правосубєктність юридичної особи
1.4 Види юридичних осіб
2. Порядок створення та припинення юридичних осіб в Україні
2.1 Порядок створення юридичних осіб
2.2 Порядок припинення юридичних осіб
3. Юридична особа у зарубіжному праві
3.1 Поняття, ознаки та порядок виникнення юридичних осіб у зарубіжному праві
3.2 Класифікація юридичних осіб у праві зарубіжних держав
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
