Історичні зміни словникового складу мови. Причини історичних змін у лексиці. Історична лексикологія та етимологія. Історизми та їх стилістичні функції у текстах різних стилів. Поняття про матеріальні архаїзми. Історизми в творчості Т.Г. Шевченка.
Водночас нерідко до історизмів переходять слова, які виникли зовсім недавно, як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова. Не кожен періодичний мовець здогадається, що слово жінка повязане зі словами ген, ґенеза, генетив і мотивоване значенням «та, яка народжує», що слово вікно споріднене зі словом око, хист із хитрий, олівець із оливо, доля з долина, що слова початок і кінець мають один корінь, що рос. ожерелье повязане зі словом горло, що укр. начальник і польське nacrelnik мають різне походження (начальник від начало, nacrelnik від crolo «чоло»), що нім. Серед матеріальних архаїзмів, або історизмів, можна виділити такі головніші семантичні групи слів: 1. До цієї ж групи слід віднести й слова, що відбивають структуру козацької військово-адміністративної організації на Україні, наприклад: бунчужний, виписчик, гайдамака, гайдамацтво, генеральна рада, генеральний писар, генеральний підскарбій, запорожець, Запорозька Січ, козак (реєстровий, нобілітований, низовий), кошовий, курінний, отаман, рада старшин, січовик, товариство (козацьке, січове) і подібні. Імена і прізвища відомих історичних діячів, наприклад: Олександр Невський, Дмитрій Донської!, Козьма Мінін, Дмитро Пожарський, Олександр Суворов, Михайло Кутузов, Богдан Хмельницький, Устим Кармалюк, Максим Кривоніс, Іван Богун, а також похідні від деяких зазначених імен і прізвищ, що виступають як синоніми до слова воїни.Отже, історизми - слова або сталі словосполучення, які означають реалії, що вийшли з ужитку й належать до старовини. Як стилістичний засіб історизми відтворюють історичний колорит певної доби. Численні історизми в творах Шевченка засвідчують його добу обізнаність у галузі історії та побуту Давнього Риму, в також Малої Азії, Близького Сходу, Єгипту, Європи. Матеріальні архаїзми відрізняються від стилістичних також характером і можливістю їх використання в сучасній українській літературній мові. Відтворюючи факти і події минулих історичних епох, письменник, природно, активізує, відживлює і слова-позначення, що належать до тих епох.
Вывод
На основі аналізу даного дослідження можна зробити наступні висновки.
Отже, історизми - слова або сталі словосполучення, які означають реалії, що вийшли з ужитку й належать до старовини. Як стилістичний засіб історизми відтворюють історичний колорит певної доби. Численні історизми в творах Шевченка засвідчують його добу обізнаність у галузі історії та побуту Давнього Риму, в також Малої Азії, Близького Сходу, Єгипту, Європи.
Матеріальні архаїзми відрізняються від стилістичних також характером і можливістю їх використання в сучасній українській літературній мові. Вони використовуються «сучасними письменниками в мові історичних романів, повістей, оповідань та інших творів. Відтворюючи факти і події минулих історичних епох, письменник, природно, активізує, відживлює і слова-позначення, що належать до тих епох.
Не можна ставитися до так званої застарілої лексики, як до зношеного одягу.
Весь словниковий запас мови є дорогоцінним набутком нації. Це скарбниця, з якої будь-коли можна дістати потрібну коштовність.
Застаріле слово знадобиться для відтворення певного історичного періоду, для характеристики персонажів, а може повнити і сучасний лексичний фонд.
У все ж той самий Рильський писав, що автор, який без усякої потреби архаїзує мову в своєму творі, вартий осуду.
Тож проблема не в тому, звертатися чи не звертатися до історизмів. Головне: чи є в них потреба.
Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак вони можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відповідні чи подібні реалії. Так, зокрема, в останні роки отримали друге життя колишні історизми гривня, віче, пластун; рос. дума, губерния, губернатор тощо. Водночас нерідко до історизмів переходять слова, які виникли зовсім недавно, як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова.
Історизми використовуються у художній літературі для відтворення історичного колориту, а архаїзми - для створення піднесеного і зниженого стилів.
Список литературы
1. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII ст. - К., 1981.
2. Історія української та зарубіжної культури: Навч.посібник / Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін.; За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. - К.: Вища школа, 2000. - с. 131-144.
3. Українська культура. Лекції / За ред. Д. Антоновича. - К., 1993.
4. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Заковича. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. - с. 405-443.
5. Шрет-Ткаченко О. Історія української музики. - К., 1990. - с. 147-163.
6. Бондар М. Образ України в поезії Т.Г. Шевченка // Вісник АН України. - №6. - 1993.-С. 56-60.
7. Дзюба І.М. У всякого своя доля: Літ-критичний нарис. - К., 1989.-261 с.
8. Івакін Ю. Поезія Шевченка періоду заслання. - К., 1984. - 236 с.
9. Кирилюк Є. Войовничий характер Шевченківського реалізму // Зб. праць XV наук. Шевченківської конференції.-Одеса, 1968.-С. 5-23
10. Коцюбинська М.Х. Етюди про поетику Шевченка. - К., 1990, 270 с.
11. Лепкий Богдан. Про життя і твори Тараса Шевченка. - К. - 1994. - 125 с.
12. Маланюк Євген. Три літа // Дивослово. - №3, - 1993. - С. 8-11.
13. Мойсеїв І. Національний ідеал: ідеалізм i прагматизм // Слово i час. - №9. - 1995.-С. 105-115.
14. Мушкетик Ю. Вічно з нами // Голос України. - №39. - 1993.-С. 12.
15. Неділько Г.Я. Тарас Шевченко: життя і творчість.-К. - 1988. - 245 с.
16. Носань С.Л. Геній правди (до 175-річчя від дня народження/ - К.: Література і мистецтво, 1989.-С96.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
