Функціонування розподілених систем в середовищі сучасних операційних систем - Курсовая работа

Функціонування розподілених систем в середовищі сучасних операційних системОпераційна система, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням компютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем. Операційні системи можуть бути класифікованими по базовій технології (Юнікс-подібні чи схожі на Windows), типу ліцензії (комерційна чи вільна), чи розвивається в наш час (застарілі DOS чи NEXTSTEP або сучасні Linux і Windows), для робочих станцій (DOS, Apple), або для серверів (AIX), ОС реального часу (VXWORKS,QNX) і вбудовані ОС, за типом пристрою (для ПК, для мобільних пристроїв тощо), чи спеціалізовані (керування виробництвом, навчання тощо). ОС погано масштабувались (простіші не використовували всіх можливостей потужних обчислювальних машин; складніші неоптимально виконувались або взагалі не виконувались на менш потужних системах) і були повністю несумісними між собою. Завдяки зручності, перш за все, в якості інструментального середовища «Юнікс» дуже тепло зустріли в університетах, а потім і в галузі в цілому і незабаром вона стала прототипом єдиної ОС, котру можна було використовувати у найрізноманітніших обчислювальних системах, і - більше того - швидко та з мінімумом зусиль перенести на іншу апаратну архітектуру. До них належать системи, що базуються на останній версії «Юнікс», випущеної «Bell Labs» («System V»), на розробках Університету Берклі («FREEBSD», «OPENBSD», «NETBSD»), а також ОС «Linux», розроблена спільнотою на чолі з Лінусом Торвальдсом та в межах проекту «GNU» (основні системні інструменти).Поняття операційної системи напряму повязане з такими поняттями, як: Файл - іменований впорядкований набір даних на пристрої зберігання інформації; операційна система забезпечує організацію файлів в файлові системи. Якщо організація файлів в файлову систему відбувається з використанням каталогів, то така файлова система називається ієрархічною. Програма - файл, що містить набір інструкцій для виконання. В якості виконавця інструкцій програми можуть виступати: центральний процесор - якщо програма містить машинний код (звичайно отримують шляхом компіляції вихідного текста програми, написаного однією з компільованих мов); інтерпретатор - інша програма, яка забезпечує розпізнавання і виконання інструкцій (в окремих випадках інтерпретатор також називають віртуальною машиною). Команда - імя, яке використовує користувач ОС або інша програма для виконання вказаної програми (може збігатися з іменем файла з програмою) або поіменованої дії (вбудованої команди).Підсистеми ядра операційної системи, зазвичай, складаються з таких підсистем: інтерфейсу, управління введенням-виведенням, управління оперативною памяттю, управління задачами (процесами), засоби міжпроцесної взаємодії. В окремих операційних системах підсистема управління введенням-виведенням також може впроваджувати механізми, які призвані підвищити швидкість обміну даними між задачами та файлами. В окремих багатозадачних операційних системах підсистема управління оперативною памяттю також забезпечує віртуалізацію оперативної памяті, завдяки чому кожна задача (процес) отримує власну віртуальну память, причому таким чином, що нестача реальної (фізичної) памяті покривається за рахунок перерозподілу даних між оперативною памяттю та зовнішнім накопичувачем і переміщення даних між фізичною оперативною памяттю і зовнішнім накопичувачем приховується від задач. Взаємодія процесів забезпечується всіма підсистемами ядра ОС: підсистема управління введенням-виведенням забезпечує передачу даних між процесами; підсистема управління оперативною памяттю розподіляє під процеси спільну оперативну память, підсистема управління процесами забезпечує синхронізацію виконання процесів та впроваджує механізм обміну сигналів, за допомогою якого процеси повідомляються про виникнення в системі надзвичайних подій. Багато ОС також підтримують один чи кілька специфічних протоколів, як наприклад SNA на системах від IBM, DECNET на системах від Digital Equipment Corporation, та Microsoft-специфічні протоколи для Windows.