Функціонування прийменників в українському тексті: морфологічний та семантико-синтаксичний аспекти - Автореферат

Національна академія наук України ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕКСТІ: МОРФОЛОГІЧНИЙ ТА СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИЙ АСПЕКТИ Роботу виконано у відділі лінгвістики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Грязнухіна Тетяна Олександрівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України Захист відбудеться 17 жовтня 2006 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій при Інституті мовознавства ім.Як тими, хто не вважає прийменник окремим словом, відносячи його до аналітичних синтаксичних морфем чи часток речення, так і тими, хто наділяє прийменник повноцінним лексичним значенням або ж певним лексичним значенням, співвідносним із релятивною сферою обєктивної дійсності. Саме через свою значущість у тексті як мовна одиниця, що безпосередньо бере участь в організації синтаксичних та семантичних текстових структур, а також через високу частоту вживання та динаміку лексичного складу прийменник завжди викликав інтерес у мовознавців. Це підтверджено великою кількістю публікацій за останні роки та проведенням конференцій і семінарів, присвячених актуальним проблемам вивчення прийменника (Москва, Росія 2003; Тулуза, Франція 2003; Колчестер, Велика Британія 2005; Тренто, Італія 2006). З іншого боку, проблеми, що виникають при створенні корпусів тексту, стимулюють у лінгвістиці появу нових ідей, розробку нових підходів, створення нових мовно-інформаційних технологій. Метою роботи є багатоаспектне вивчення функціонування прийменника в тексті на морфологічному, синтаксичному та семантичному рівнях шляхом розробки і застосування методик автоматизованого аналізу та створення за одержаними результатами лінгвістичного забезпечення відповідних мовно-інформаційних технологій автоматичної обробки текстів у тих їх частинах, що безпосередньо стосуються прийменника.Перший розділ „Теоретико-методологічні засади вивчення функціонування прийменника в українському тексті” присвячено огляду наукової літератури з питань вивчення прийменників стосовно морфологічного статусу, притаманності їм лексичного значення, ролі в синтаксичній та семантичній структурі українського речення, а також обґрунтуванню доцільності використання ЛБД. В аналізі необхідно розкрити: 1) наявність дистантних звязків прийменника з ГС та ЗС, 2) недетерміноване пре-чи постпозитивне розташування ГС та ЗС стосовно прийменника, зумовлене вільним порядком слів у реченні, 3) поширене в українських текстах слабке прийменникове керування (прийменникове прилягання), при якому вживання прийменника більшою мірою зумовлене змістом, а не валентністю ГС, 4) вживання прийменника в еліптичних конструкціях, 5) встановлення однорідних ГС і ЗС. Вибір обєктом дослідження семантики прийменника тріади „ГС - прийменник - ЗС”, в якій прийменник виконує роль засобу звязку між головним і залежним словами тріади, зумовлений тим, що значення засобу звязку виражається іменем змістового відношення між двома текстовими одиницями R(x, y), де в позиції x і y перебувають лексичні одиниці. Їхнє використання як матеріалу та інструменту аналізу забезпечує розвязання поставлених у роботі завдань щодо: 1) усунення граматичної омонімії прийменника з іншими частинами мови; 2) ідентифікації складених прийменників; 3) встановлення зон прийменникових звязків; 4) визначення семантичних відношень, у вираженні яких бере участь прийменник. Розробка формальних правил розмежування в тексті синтаксичних конструкцій типу “прийменник повнозначне слово ( прийменник)”, “повнозначне слово прийменник” від тих, де відповідні конструкції виступають у функції прийменників і на лексичному рівні виступають у ролі еквівалентів слова, необхідна з кількох причин.За допомогою сформованих у межах вивчення ЛБД: лінгвістичної бази граматичних омографів з прийменниковим компонентом (ЛБОП), лінгвістичної бази прийменникових сполучень - претендентів на роль складеного прийменника, лінгвістичної бази зон прийменникових звязків (ЛБЗПЗ) - було досягнуто такі результати: § Дослідження функціонування мовних одиниць у тексті допомогло встановити появу нових лексем або нових значень лексем, зафіксованих у словниках. Розгляд граматичної омонімії прийменників з іншими лексико-граматичними класами слів у мові та в тексті дозволив сформулювати рекомендації щодо пояснення їх у новому академічному тлумачному „Словнику української мови”, а також виявити текстові умови усунення граматичної омонімії згаданих одиниць. Формалізація їхнього аналізу сприяє автоматичному виявленню еліптичних конструкцій у тексті і зробить ефективнішим автоматичний синтаксичний аналіз тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ