Функціонування прийменників в українському тексті: морфологічний та семантико-синтаксичний аспекти - Автореферат

Національна академія наук УкраїниУ дисертації описано результати проведеного комплексного формального аналізу функціонування прийменників в українському тексті на трьох рівнях: морфологічному, синтаксичному та семантичному. Методологічні основи розробленого інструментарію (лінгвістичні бази даних) дозволили уточнити реєстр прийменників української мови та подати кількісні характеристики параметрів їх функціонування у межах зон прийменникових звязків, а саме: позиції головного і залежного слів, контактність головного слова з прийменником, лексична довжина зони прийменникових звязків, граматичні та лексичні характеристики компонентів ЗПЗ. В диссертации поданы результаты комплексного формального анализа функционирования предлогов в украинском тексте на трех уровнях: морфологическокм, синтаксическом и семантическом. Методологические основы разработанного инструментария (ЛБД) позволили сформировать реестр предлогов украинского язика, проанализировать грамматическую омонимию предлогов с другими лексико-грамматическими класами слов в языке и в тексте, определить ее типы и количественные характеристики, провести анализ функционирования омографов с предложным компонентом в текстах трех стилей (художественный, публицистический и научный), а также подать количественные характеристики параметров функционирования предлогов в пределах зон предложных связей, а именно: позиции главного и зависимого слов, контактность позиций главного и зависимого слов, контактность главного слова с предлогом, лексическая длина зоны предложных связей, грамматические и лексические характеристики компонентов ЗПС. The methodological principles of the developed research tools have allowed to form a list of prepositions of the Ukrainian language and give quantitative descriptions of the parameters of their functioning in the limits of prepositional connections zones: positions of main and dependent words, contacts of main word with preposition, word length of prepositional connections zone, grammatical and lexical descriptions of the components of prepositional connections zone.Як тими, хто не вважає прийменник окремим словом, відносячи його до аналітичних синтаксичних морфем чи часток речення, так і тими, хто наділяє прийменник повноцінним лексичним значенням або ж певним лексичним значенням, співвідносним із релятивною сферою обєктивної дійсності. Саме через свою значущість у тексті як мовна одиниця, що безпосередньо бере участь в організації синтаксичних та семантичних текстових структур, а також через високу частоту вживання та динаміку лексичного складу прийменник завжди викликав інтерес у мовознавців. Використання лінгвістичних корпусів текстів звільняє дослідників від багатьох видів рутинної роботи. З іншого боку, проблеми, що виникають при створенні корпусів тексту, стимулюють у лінгвістиці появу нових ідей, розробку нових підходів, створення нових мовно-інформаційних технологій. Метою роботи є багатоаспектне вивчення функціонування прийменника в тексті на морфологічному, синтаксичному та семантичному рівнях шляхом розробки і застосування методик автоматизованого аналізу та створення за одержаними результатами лінгвістичного забезпечення відповідних мовно-інформаційних технологій автоматичної обробки текстів у тих їх частинах, що безпосередньо стосуються прийменника. прийменник синтаксичний автоматизований лінгвістичнийПерший розділ „Теоретико-методологічні засади вивчення функціонування прийменника в українському тексті” присвячено огляду наукової літератури з питань вивчення прийменників стосовно морфологічного статусу, притаманності їм лексичного значення, ролі в синтаксичній та семантичній структурі українського речення, а також обґрунтуванню доцільності використання ЛБД. В аналізі необхідно розкрити: 1) наявність дистантних звязків прийменника з ГС та ЗС, 2) недетерміноване пре-чи постпозитивне розташування ГС та ЗС стосовно прийменника, зумовлене вільним порядком слів у реченні, 3) поширене в українських текстах слабке прийменникове керування (прийменникове прилягання), при якому вживання прийменника більшою мірою зумовлене змістом, а не валентністю ГС, 4) вживання прийменника в еліптичних конструкціях, 5) встановлення однорідних ГС і ЗС. Вибір обєктом дослідження семантики прийменника тріади „ГС - прийменник - ЗС”, в якій прийменник виконує роль засобу звязку між головним і залежним словами тріади, зумовлений тим, що значення засобу звязку виражається іменем змістового відношення між двома текстовими одиницями R(x, y), де в позиції x і y перебувають лексичні одиниці. Їхнє використання як матеріалу та інструменту аналізу забезпечує розвязання поставлених у роботі завдань щодо: 1) усунення граматичної омонімії прийменника з іншими частинами мови; 2) ідентифікації складених прийменників; 3) встановлення зон прийменникових звязків; 4) визначення семантичних відношень, у вираженні яких бере участь прийменник.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ