Змістовий аналіз поняття "організаційна культура" та принципові інструменти її формування. Трирівнева модель функціонування організаційної культури робітників промислових підприємств. Аналіз організаційної культури з погляду можливого управління нею.
Аннотация к работе
КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕРСОНАЛУ СУЧАСНИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВРобота виконана в Класичному приватному університеті. Науковий керівник доктор соціологічних наук, доцент Романенко Юрій Вікторович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Захист відбудеться “7” травня 2010 р. о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.02 в Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м.Це безпосередньо позначилося на організаційній культурі як сукупності норм, цінностей, зразків поведінки, легітимованих стереотипів відносин між учасниками виробництва. Символічне вираження організаційної культури набуло не тільки нового змісту, але й нових технологічних ресурсів, змінилася система її документального закріплення. Дегуманізація та прагнення до жорсткого адміністрування, відкидання традицій організаційної культури індустріального виробництва поглиблювались кризовими явищами в економіці й політиці, що в умовах домінування в суспільній свідомості цінностей постмодерністського типу спричинило нівелювання суспільної значущості індустріального виробництва, відкидання його ціннісної основи як ресурсу суспільного буття та розвитку. У дослідженні застосовано методи: теоретичного аналізу - для виявлення й аналізу теоретичних засад дослідження організаційної культури сучасних промислових підприємств, а також адаптації соціологічного інструментарію емпіричного дослідження до реалізації завдань дослідження; соціологічні методи експертної оцінки й опитування - для отримання емпіричного матеріалу про соціальні риси, структурні засади та стан організаційної культури промислових підприємств; анкетування - під час діагностування впливу соціокультурних особливостей працівників на організаційну культуру; порівняльний метод - для виявлення загальних і специфічних рис організаційної культури та виявлення чинників, що на неї впливають. дістала подальшого розвитку соціологічна типізація організаційної культури, в якій виділено три її типи: еволюційний, коли працівники вчаться у своїх попередників (під час спільного трудового процесу); копіювальний, коли працівники та керівники запозичують досвід більш успішних (зокрема, поширених на передових підприємствах) організаційних культур; зворотний, коли керівники, що намагаються привносити елементи організаційної культури у виробничий процес, вчаться, частково інтеріоризують культуру, яка існує в сучасному середовищі, та намагаються її адаптувати (скоригувати) до рівня необхідних змін (с.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження організаційної культури персоналу промислового підприємства” - подано змістовий аналіз поняття “організаційна культура” та визначено принципові інструменти її формування. На нашу думку, феноменологічно-ноуменологічний характер організаційної культури являє собою певний соціальний феномен, який пояснюється тим, що виникнення ноумену організаційної культури стає можливим на підставі наявності в індивіда певного феноменологічно створеного попереднього рівня культури. Аналізуючи механізм розвитку організаційної культури підприємства, було виділено такі підходи: “раціональний підхід” (культура привноситься в організацію її керівництвом або засновником організації) та “історичний” (культура є результатом історії існування організації). Також нами запропоновано виділити три типи організаційної культури: еволюційний, коли працівники вчаться у своїх попередників (під час спільного трудового процесу); копіювальний, коли працівники та керівники запозичують досвід більш успішних (зокрема, поширених на передових підприємствах) організаційних культур; зворотний, коли керівники, що намагаються привносити елементи організаційної культури у виробничий процес, вчаться, частково інтеріоризують культуру, що існує в сучасному середовищі, та намагаються її адаптувати (скоригувати) до рівня необхідних змін. Тобто вони визначають конкурентні методи та стиль роботи, які виявляються безпосередньо в процесі здійснення виробничої діяльності через формування матеріальних і духовних складових елементів організаційної культури: формуються певні підходи до організації управління, праці, виробництва, а отже, ставлення індивідів до праці, керівництва, підприємства в цілому; визначаються комунікації між членами колективу, підрозділами, з керівництвом, споживачами, партнерами, постачальниками, конкурентами.У висновках дисертаційного дослідження узагальнено головні результати, отримані в процесі вивчення функціонування організаційної культури персоналу сучасних промислових підприємств, сформульовано нові наукові положення, що мають теоретичне та практичне значення для подальшого вивчення процесу функціонування організаційної культури як соціокультурного феномену.