Функціонування організаційної культури персоналу сучасних промислових підприємств - Автореферат

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕРСОНАЛУ СУЧАСНИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВРобота виконана в Класичному приватному університеті. Науковий керівник доктор соціологічних наук, доцент Романенко Юрій Вікторович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Захист відбудеться “7” травня 2010 р. о _15_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.02 в Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м.Це безпосередньо позначилося на організаційній культурі як сукупності норм, цінностей, зразків поведінки, легітимованих стереотипів відносин між учасниками виробництва. Символічне вираження організаційної культури набуло не тільки нового змісту, але й нових технологічних ресурсів, змінилася система її документального закріплення. Дегуманізація та прагнення до жорсткого адміністрування, відкидання традицій організаційної культури індустріального виробництва поглиблювались кризовими явищами в економіці й політиці, що в умовах домінування в суспільній свідомості цінностей постмодерністського типу спричинило нівелювання суспільної значущості індустріального виробництва, відкидання його ціннісної основи як ресурсу суспільного буття та розвитку. У дослідженні застосовано методи: теоретичного аналізу - для виявлення й аналізу теоретичних засад дослідження організаційної культури сучасних промислових підприємств, а також адаптації соціологічного інструментарію емпіричного дослідження до реалізації завдань дослідження; соціологічні методи експертної оцінки й опитування - для отримання емпіричного матеріалу про соціальні риси, структурні засади та стан організаційної культури промислових підприємств; анкетування - під час діагностування впливу соціокультурних особливостей працівників на організаційну культуру; порівняльний метод - для виявлення загальних і специфічних рис організаційної культури та виявлення чинників, що на неї впливають. дістала подальшого розвитку соціологічна типізація організаційної культури, в якій виділено три її типи: еволюційний, коли працівники вчаться у своїх попередників (під час спільного трудового процесу); копіювальний, коли працівники та керівники запозичують досвід більш успішних (зокрема, поширених на передових підприємствах) організаційних культур; зворотний, коли керівники, що намагаються привносити елементи організаційної культури у виробничий процес, вчаться, частково інтеріоризують культуру, яка існує в сучасному середовищі, та намагаються її адаптувати (скоригувати) до рівня необхідних змін (с.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження організаційної культури персоналу промислового підприємства” - подано змістовий аналіз поняття “організаційна культура” та визначено принципові інструменти її формування. На нашу думку, феноменологічно-ноуменологічний характер організаційної культури являє собою певний соціальний феномен, який пояснюється тим, що виникнення ноумену організаційної культури стає можливим на підставі наявності в індивіда певного феноменологічно створеного попереднього рівня культури. Аналізуючи механізм розвитку організаційної культури підприємства, було виділено такі підходи: “раціональний підхід” (культура привноситься в організацію її керівництвом або засновником організації) та “історичний” (культура є результатом історії існування організації). Також нами запропоновано виділити три типи організаційної культури: еволюційний, коли працівники вчаться у своїх попередників (під час спільного трудового процесу); копіювальний, коли працівники та керівники запозичують досвід більш успішних (зокрема, поширених на передових підприємствах) організаційних культур; зворотний, коли керівники, що намагаються привносити елементи організаційної культури у виробничий процес, вчаться, частково інтеріоризують культуру, що існує в сучасному середовищі, та намагаються її адаптувати (скоригувати) до рівня необхідних змін. Тобто вони визначають конкурентні методи та стиль роботи, які виявляються безпосередньо в процесі здійснення виробничої діяльності через формування матеріальних і духовних складових елементів організаційної культури: формуються певні підходи до організації управління, праці, виробництва, а отже, ставлення індивідів до праці, керівництва, підприємства в цілому; визначаються комунікації між членами колективу, підрозділами, з керівництвом, споживачами, партнерами, постачальниками, конкурентами.У висновках дисертаційного дослідження узагальнено головні результати, отримані в процесі вивчення функціонування організаційної культури персоналу сучасних промислових підприємств, сформульовано нові наукові положення, що мають теоретичне та практичне значення для подальшого вивчення процесу функціонування організаційної культури як соціокультурного феномену.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ