Функціонування моральних цінностей християнства в культурі Київської Русі (методологічно-релігієзнавчий аспект) - Автореферат

функціонування МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ХРИСТИЯНСТВА В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (методологічно-релігієзнавчий аспект)Науковий керівник-доктор філософських наук, професор КОНОТОП Людмила Григорівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри релігієзнавства. Захист відбудеться 26 квітня 2004 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.17 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: ауд. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул Володимирська, 58, м.Київ, 01033.В сучасному просторі зростання інтересу до християнських цінностей, їх реалізації в життєдіяльності кожного народу особливе місце посідає проблема моральних норм, їх значення у функціонуванні спільноти і суспільства. Дослідження такого роду проблем мають значення для аналізу не тільки своєрідності процесів формування кожного етносу, але й для усвідомлення функціонування системи християнських цінностей у життєвому „просторі” конкретного етносу. Звернення до моральної спадщини давньоруської держави дозволяє уточнити деякі закономірності динаміки моралі та моральності, притаманні Київській Русі, відтворити та реконструювати становлення ментальності народу. Специфіка і складність розкриття впливу християнства на формування моральних норм Київської Русі полягає в тому, що даний процес є частиною загальноєвропейського процесу впливу християнської релігії на всі сфери буття спільноти, а також він постає як окреме й особливе явище. Під час дослідження даної теми дисертант спиралася на історико-філософські та методологічні праці зарубіжних авторів, зокрема С.Авєрінцева, М.Бахтіна, М.Блока, М.Гайдеггера, А.Гуревича, Ф.Дворніка, Ж.Дюбі, Л.Леві-Брюля, К.Леві-Строса, Д.Лихачова, А.Лосєва, М.Мерло-Понті, М.Мосса, Н.Нікольського, В.Оккенфельса, С.Франка, Є.Фромма, М.Фуко, К.Юнга та ін., а також використовувала концептуальний підхід української школи - М.Грушевського, Д.Донцова, М.Драгоманова, М.Костомарова, П.Куліша, Д.Кульчицького, В.Ленцика, В.Липинського, І.Огієнка, С.Рудницького, П.Юркевича, Д.Чижев-ського, В.Горського, М.Поповича, П.Толочка, М.Брайчевського, В.Зубаря, В.Рички та ін.У першому розділі „Аналітичний огляд літератури з проблеми моральних засад християнства в культурі Київської Русі” аналізується дослідницька література, присвячена християнству в Київській Русі. Підкреслюється, що проблемне поле культури Київської Русі знаходиться в центрі уваги багатьох дослідників, в звязку з чим, дане дисертаційне дослідження написане на стику трьох проблем: 1) функціонування норм християнської моралі та їх значення в києворуській культурі; 2) дослідження світоглядних джерел української ментальності; 3) зясування взаємовідносин язичництва та християнства. У контексті дослідження світоглядних джерел української ментальності дисертант звернулася до філософського осмислення проблеми ментальності. Другий розділ - „Світоглядні засади української ментальності” присвячений дослідженню змісту поняття „ментальність”, його філософському осмисленню; аналізуються шляхи та особливості становлення українського етносу, його моральних засад. Ментальність виступає узагальненим способом сприйняття світу та виражає відношення конкретного народу до світу.Аналіз багатьох положень щодо проблеми ментальності, дозволяє зробити висновок, що формування ментальних структур етносів розпочинається в звязку із становленням міфологічної свідомості, з процесом її „метизації”. Дохристиянська культура формує власну систему цінностей, яка розширює свій зміст в процесі творчої взаємодії з візантійським християнським світоглядом, його моральними цінностями. „Одухотворення” природи, „одухотворення” Універсуму визначало відношення людини києворуської культури до оточуючого довкілля як суто моральне. Водночас існувало і „одухотворення” так званого „другого світу” (світу пращурів), яке свідчить про вшанування історичного минулого, попередніх поколінь, роду, своїх рідних. Головними рисами, що є результатом впливу християнства на соціокультурну атмосферу Русі є те, що християнство впроваджувало ідею про первинність божественного; християнство запропонувало зовсім нове “мірило довершеності” (С.

Основний зміст дисертації