Функціонування місцевої демократії у постсоціалістичних суспільствах центральної і східної Європи - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наукРобота виконана на кафедрі політології факультету соціальних наук і соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Кірсенко Михайло Володимирович, Національний університет «Києво-Могилянська академія», професор кафедри історії Бурдяк Віра Іванівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри політології та державного управління, заступник завідувача кафедри доктор політичних наук, доцент Кураса НАН України, провідний науковий співробітник відділу теоретичних і прикладних проблем політології доктор політичних наук, професор Захист відбудеться «27» жовтня о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.17 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: вул.Тривале знаходження України на стадії інституціоналізації демократії, неусталеність демократичних практик взаємодії між елітами та громадянами вимагає пошуку причин такої темпоральної паузи та невизначеності, не обмежуючись аналізом загальнонаціонального виміру політики. Досвід суспільств ЦСЄ як таких, що поділяють з Україною схожий історичний досвід управління, має бути вивченим для визначення взірців елітотворення, самоорганізації, культурних орієнтацій, які сприятимуть застосуванню демократичних практик у місцевих громадах. Робоча гіпотеза дослідження - основними факторами, які визначають рівень наближеності місцевих політичних режимів у постсоціалістичних суспільствах ЦСЄ до параметрів локальної демократії є попередній досвід організації та розпорядження владою на національному і місцевому рівнях, традиції громадянської самоорганізації, готовність політичних еліт здійснити вертикальний розподіл повноважень та ресурсів, неформальні політичні практики взаємодії між місцевими елітами/лідерами і громадянами, сприятливі культурні орієнтації щодо демократії і місцевого самоврядування. На цій території можна визначити субрегіон Центральної Європи (терміни, які деколи використовуються як аналоги: «Східна Центральна Європа», «Центрально-Східна Європа»), що, в цілому, завершив перехід до демократії, в тому числі інтегрувавшись або завершуючи процес приєднання до європейських та євроатлантичних структур, і тому до нього можна віднести, окрім власне центральних, з географічної точки зору, суспільств - РП, СП, Угорщини, ЧР - також країни Прибалтики та Балкан, тобто ті, які класифікують, за критерієм розташування, як частину, відповідно, Східної та Південно-Східної Європи. побудовано цілісний концепт місцевої демократії як режиму розпорядження владою у територіальних громадах і визначено, що її основними параметрами є автономія інститутів місцевого самоврядування від інших центрів публічної влади, використання форм представницької і безпосередньої демократії, конкуренція місцевих політичних еліт та лідерів, участь громадян у політиці, зумовлена демократичними культурними орієнтаціями;У Розділі 1 - «Теоретико-методологічні засади дослідження місцевих політичних інститутів та процесів у постсоціалістичних суспільствах Центральної і Східної Європи» - сформульовано вихідні концептуальні положення і методологічний інструментарій для вивчення локальних політичних інститутів і процесів у суспільствах, що трансформуються. «Теоретичні підходи до вивчення сутності локальної політики у період політико-системних трансформацій» - в рамках аналізу багаторівневої теоретичної основи дисертації узагальнено концепції, які використовуються для дослідження політичних явищ у масштабах всього суспільства, а саме тих, що визначають сутність та форми демократії. Зроблено наголос на виділенні представницької та безпосередньої форм цього режиму, оскільки обидві найбільш органічно співіснують саме на рівні місцевих територіальних спільнот, де громадяни мають можливість безпосередньо контролювати діяльність своїх представників в органах влади та застосовувати пряму участь щодо формування пріоритетів місцевої політики. Науковці країн, випадки яких визначені як цільові, обирали для дослідження різні параметри місцевої демократії, при цьому дотримуючись оптимістичного бачення можливості запровадження цієї моделі: РП - процесу децентралізації (М.Кулеша, Є.Регульські, П.Свянцевич), елітотворення (Є.Вятр, М.Кубат, Т.Майцеркевич, А.Щербяк), ЧР - впливу розміру громад на форми врядування (В.Бубенічек, М.Ілнер, Я.Чмейрек, Я.Чопік), відносин між місцевими елітами та партіями (С. «Політичні та нормативні передумови інституціоналізації місцевого самоврядування», - що складається з пяти пунктів, обґрунтовано соціально-політичні фактори, які вплинули на темпи реалізації та зміст децентралізаційних реформ у країнах ЦСЄ загалом та у цільових країнах даного дослідження зокрема.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ