Функціонування адміністративних судів в Україні: організаційно-правові засади та їх реалізація - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівниккандидат юридичних наук, доцент Лошицький Михайло Васильович, заступник начальника кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ Захист відбудеться 19 березня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м.Підсумком теоретичних пошуків стало законодавче закріплення ідеї адміністративного судочинства, яка за сімнадцять років незалежності України викристалізувалася в цілком самостійний та демократичний правовий інститут, спрямований на захист субєктивних прав і свобод громадян у сфері публічно-правових відносин. Так, наприклад, 41 % опитаних громадян - учасників розгляду справ в адміністративних судах, вважають, що існуюча на сьогодні система адміністративних судів неповною мірою забезпечує вільний доступ до правосуддя; 11 % опитаних зазначає, що пересічному громадянину неможливо добитися справедливого вирішення справи в адміністративному суді, оскільки організаційна побудова, кадрове та матеріально-технічне забезпечення адміністративного судочинства перешкоджають цьому, а більшість суддів не бажають приймати рішення, що йдуть у розріз із рішеннями органів публічного управління; 17 % опитаних вважає існуючу сьогодні систему адміністративних судів корумпованою, оскільки державою не було розроблено дієвих механізмів боротьби з корупцією в судовій системі. Відповідно до поставленої мети та завдань, в роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило всебічно проаналізувати обєкт дослідження, а саме: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і зміст адміністративного судочинства (розділ 1, 2, 3); аналіз і синтез, за допомогою яких зясовано місце інституту адміністративного судочинства в системі адміністративного права в цілому, та адміністративному процесі зокрема (підрозділ 1.1); системний підхід застосовувався з метою досягнення принципової єдності теоретико-пізнавальної основи розуміння структурно-функціональної характеристики адміністративного судочинства як цілісної системи соціального порядку (підрозділ 1.1, 2.1, 3.1, 3.2); формально-логічний метод дозволив зясувати логіко-методологічні засади побудови основних дефініцій (підрозділ 1.1, 1.3, 3.1, 3.2); формально-юридичний метод, який у поєднанні з методом логічного аналізу дозволив всебічно вивчити існуючу систему правових норм, які закріплюють систему адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства, а також окреслити напрями вдосконалення законодавства у цій сфері (розділ 1, 2, 3); історико-правовий метод дав змогу дослідити історичні витоки та розвиток теоретичних поглядів у сфері адміністративного судочинства (підрозділ 1.1, 1.2, 2.2, 3.1, 3.2); методи класифікації та групування використовувалися при дослідженні наукових підходів до визначення адміністративної юстиції, системи її ознак і принципів, світових моделей організації, а також при аналізі нормативних актів, що регулюють діяльність адміністративних судів (розділ 1, 2, 3); порівняльно-правовий метод дозволив провести більш глибоке дослідження світових моделей організації адміністративної юстиції та визначити напрями можливого запозичення зарубіжного досвіду в процесі удосконалення вітчизняного інституту адміністративного судочинства (підрозділ 1.3, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3); контент-аналіз документів використовувався при вивченні нормативних актів, що регулюють діяльність адміністративних судів, виявленні на цій основі недоліків, прогалин, суперечностей та прорахунків, а також розробці рекомендацій, спрямованих на їх усунення (розділ 2, 3); статистичні методи використовувалися при характеристиці якості роботи адміністративних судів (розділ 2, 3); соціологічні методи використовувалися при зясуванні наявних у досліджуваній сфері проблем на основі проведення анкетувань (розділ 2, 3). Емпіричну базу складають Конституція України, Кодекс адміністративного судочинства України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, що забезпечують функціонування адміністративних судів; нормативні документи міжнародних організацій, законодавчі та інші нормативно-правові акти деяких зарубіжних країн (Франції, Німеччини, США, Австрії, Нідерландів, Російської Федерації, Польщі), досвід яких у сфері адміністративного судочинства може бути використаний в Україні; історичні правові джерела часів Російської імперії, державності України 1917-1920 рр.