Функціонально-структурні особливості синтаксичних одиниць у мові української преси - Дипломная работа

Динамічний розвиток традиційних засобів масової інформації - друкованих видань, радіо, телебачення, побудова й поширення Інтернету - посприяв створенню єдиного інформаційного простору, особливого віртуального середовища, що обєднало сукупність медіапотоків. Основний обсяг використання мови припадає сьогодні на сферу масової комунікації. Така посилена увага саме до мови преси є закономірною: по-перше, газета - найстаріший засіб масової інформації, у якому складалися і формувалися основні стилістичні прийоми та засоби, характерні для мови масової комунікації загалом; по-друге, газетні тексти репрезентують найбільш доступний і зручний для лінгвістичного опису матеріал, бо не потребують попереднього запису і подальшого розшифрування, як, наприклад, радіо-і відеоматеріали. Відсутній і цілісний, ґрунтовний аналіз специфіки функціонування синтаксичних одиниць у мові української преси початку ХХІ ст., тому, вважаємо, наша наукова розвідка перебуває на часі. Метою дослідження є комплексний опис синтаксичних конструкцій у засобах масової інформації, вивчення особливостей їх формування та функціонування, що передбачає розвязання таких завдань: · проаналізувати синтаксичні одиниці, уживані у мові української преси початку ХХІ століття;Мова преси, тобто мова періодичних видань, які розповідають про події внутрішнього та зовнішнього життя регіону (галузі), країни, є жанровим різновидом публіцистичного стилю, що використовується в засобах масової інформації і виконує інформативну функцію [28, с. Рівень та характер досліджень мови преси нерідко детермінують еволюційні процеси у світовій лінгвістиці, яка останнім часом набуває ознак екстенсивного розвитку - від дослідження мови як замкнутої системи до її вивчення у звязках і різноманітних функціональних виявах: мова і суспільство, мова і мислення, мова і культура тощо. Солганика, сприятиме поглибленому осмисленню цієї мови, оскільки функціональний аналіз будь-якої системи спричиняє повнішу її характеристику [66, с. Екстенсивний період вивчення мови газет відкриває нові перспективи перед стилістичною галуззю, сприяючи глибшому пізнанню специфіки і природи цієї мови в нових умовах - умовах глобалізації світового інформаційного простору, відновлення лінгвокультурного ареалу функціонування української мови і культури. Набуває також поширення системний комплексний підхід до аналізу мови засобів масової інформації і виокремлення нового наукового напряму-медіалінгвістики, предметом якої є вивчення функціонування мови у сфері масової інформації Аналіз тексту як засобу комунікації актуалізує цілу низку нових комунікативно-прагматичних категорій, таких як намір адресата та інтенція тексту, генеративні типи текстів, тип комунікативного процесу, до якого належить текст (наукове, побутове мовлення), категорія контактності, комунікативні стратегії автора, комунікативна ефективність, комунікативно-функціональна типологія текстів (наукові, публіцистичні, ділові, рекламні, тексти інструкцій та оголошень, астрологічні прогнози, анекдоти, листи тощо).Систематизація жанрів медіамовлення завжди була досить складною, що спричинено поліфонічністю визначення поняття жанр: 1) вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками; 2) живопис на побутові теми; картина побутового сюжету; 3) спосіб що-небудь робити; сукупність прийомів, стиль, манера. Ці ознаки на сьогодні усталилися і визначають жанр не за однією з них, а за сукупністю таких ознак, як характер зображуваного обєкта (факт, подія), конкретне призначення матеріалу (завдання, яке треба розвязати), певний масштаб охоплення дійсності і - відповідно - масштаб висновків та узагальнень (локальний чи глобальний), характер літературно-стилістичних засобів, призначених для відображення дійсності (стилістично нейтральних чи маркованих). У публіцистичному мисленні системно-жанрові горизонти оформлені в три групи - інформаційну (хронікальну), аналітичну і художньо-публіцистичну, які поділяються на основні жанри: допис, інформація, огляд, коментар, звіт, репортаж, інтервю, кореспонденція, стаття, нарис, фейлетон, есе, памфлет. Дещо пізніше відбулося внутрішньо-жанрове розмежування: інформація - хронікальна, аналітична; інтервю - інтервю-портрет, хронікальне та проблемне інтервю; репортаж - хронікальний, аналітичний, сюжетний, репортаж-роздум; коментар - коментар-довідка, коментар-репліка, інформаційний коментар; звіт - розгорнутий, тематичний; нарис - проблемний, портретний; есе - проблемне, портретне; фейлетон - проблемний, портретний [17, с. Потужний жанровий діапазон нині модифікують, спостерігаємо розмитість меж деяких жанрів через ламання традиційних форм мислення.Інформативність українських газет радянських часів була справжнім порушенням стильової норми, згідно з якою газетно-публіцистичний стиль повинен виконувати інформаційно-змістову функцію. Основним інструментом впливу тоді була не фактологічна, а специфічна концептуальна інформація: політичний міф, чи, як його називають дослідники, і

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Мова української преси початку XXI ст. на тлі соціальної динаміки

1.1 Суспільна зумовленість динаміки мови сучасних українських газет

1.2 Динамічні процеси в стилістичній типології газетних жанрів

1.3 Функціональні зміни в сучасній українській пресі та їх вплив на стилістичні ресурси синтаксису

Розділ ІІ. Співвідношення традиційних і нових тенденцій у функціонуванні простих речень в українській газетній мові початку XXI ct.

2.1 Стилістичне навантаження двоскладних речень

2.2 Функціонально-стилістичні особливості вживання другорядних членів речення

2.3 Стилістичне використання односкладних речень

Розділ ІІІ. Стилістичний потенціал простих ускладнених речень

3.1 Проблеми дослідження речень зі вставними і вставленими компонентами

3.2 Комунікативно-прагматичні функції та стилістичні вияви вставних одиниць

3.3 Нові явища у функціонуванні вставлених конструкцій

Висновки

Список літератури