Функціонально-стилістична роль іменників-оказіоналізмів у мові української періодики на початку ХХІ століття - Статья

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» вул.У статті розглядається питання використання іменників-оказіоналізмів у мові ЗМІ початку ХХІ століття. На прикладах із друкованих періодичних видань окреслено специфіку вживання оказіоналізмів та зроблено пояснення їхнього значення. Зроблено висновки, що іменники-оказіоналізми утворюються за допомогою вже існуючих у нашій мові слів або словосполучень, при цьому часто порушуючи мовні норми; зясовано, що від неологізмів оказіоналізми відрізняються рядом ознак, зокрема тим, що неологізми є лексичними одиницями мови і мовлення, а оказіоналізми - лише мовлення; для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів вона суттєва тощо. Досліджено, що оказіоналізми вживаються в різних тематичних групах, найчастіше - у статтях, у яких описуються політичні події в нашій країні, відносини України та Росії, а також події зі сфери культури. Сделаны выводы, что имена существительные-окказионализмы образуются с помощью уже существующих в нашем языке словили словосочетаний, при этом часто нарушая языковые нормы; определено, что от неологизмов окказионализмы отличаются рядом признаков, в частности тем, что неологизмы являются лексическими единицами языка и речи, а окказионализмы - лишь речи; для неологизмов наличие автора не является существенной, а для окказионализмов она существенна и тому подобное.На розвиток мови впливають різноманітні процеси, що відбуваються в житті країни. Найчастіше зміни проявляються в лексико-семантичній системі мови. У нинішній час ці зміни найчіткіше відображаються в публіцистичному стилі, у якому акумулюються слова з різними стилістичними функціями, зокрема, у мові ЗМІ спостерігається активне вживання неологізмів, зокрема оказіоналізмів. Виникнення оказіоналізмів у мові ЗМІ - процес безперервний і тривалий, адже швидко реагує на зміни і суспільстві, тож потребує постійного вивчення.Янков називає критерії розмежування неологізмів та оказіоналізмів: 1) неологізми є лексичними одиницями мови і мовлення, а оказіоналізми - лише мовлення; 2) для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів - вона суттєва; 3) неологізми мають позатекстове і текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; 4) новизна неологізмів повязана передусім з новизною денотату, а новизна оказіоналізмів - із незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; 5) свіжість неологізмів з часом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації (Янков, 2004: 9). Із великої різноманітності «неологічних термінів найбільш «живучими» виявилися «неологізм», «оказіональне слово, або оказіоналізм», «індивідуально-авторський неологізм», «потенційне слово», вважає Ж.В. Стишов оказіоналізми називає «словами-одноденками», які є інноваційними одиницями, що виникли всупереч системі, вони «приречені на зникнення, хоч певний час можуть побутувати в мові» (Стишов, 2005: 11). Серед оказіоналізмів закон економії мовної енергії в основному виявляється у словоскладанні, оскільки складні слова компактні за формою, а їхнє значення легко сприймається (Турчак, 2003: 58). Відповідно до цього тлумачимо оказіоналізми таким чином: клептократія і клептократ - «форма державного правління, під час якого здійснюються такі процеси, як обкрадання державного майна, незаконні дії з грішми, відбувається процвітання хабарництва тощо, внаслідок чого страждають пересічні громадяни» та «представник цього державного правління»; мародерократія - це слово вважаємо близьким за значенням до клептократії, однак оказіоналізм позначає «форму державного правління, під час якого в умовах війни здійснюються такі процеси, як обкрадання державного майна, незаконні дії з грішми, відбувається процвітання хабарництва тощо, внаслідок чого страждають пересічні громадяни», олігархократія - «форма державного правління, під час якого всі процеси в країні контролюються та регулюються олігархами»; дєрмократ - «представник влади, що є нікчемною, підлою та негідною людиною». Пор.: «Тут відбуваються наймасовіші марші наприкінці 2011 р.Спостерігаємо вживання оказіоналізмів у статтях громадсько-політичних тематичних груп: характеристика влади та її представників, україно-російські відносини, де лексеми виконують експресивно-оцінну функцію та мають негативне значення, що виражається в осуді, зневазі та докорі автора.