Основи визначення обсягу і структури функціонально-семантичного поля неозначеної квантитативності. Систематизування мовних засобів репрезентації в українському поетичному дискурсі. Структурні й номінаційні особливості групування конституентів поля.
Аннотация к работе
Одеський національний університет імені І. І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Одеського національного університету імені І. І. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор БОНДАР Олександр Іванович, Одеський національний університет імені І. І. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ОЛЕКСЕНКО Володимир Павлович, директор Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету, завідувач кафедри журналістики; Захист відбудеться "24" червня 2011р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І. І. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І.Вивчення різноманітних засобів реалізації кількісних значень у мові й мовленні привертає останнім часом велику увагу лінгвістів, оскільки сприяє усвідомленню шляхів пізнання власне кількості як онтологічної категорії, дослідженню її структури і семантичного наповнення. Філософське осмислення категорії кількості знаходимо у роботах В. І. Визначення поняття "кількість" міститься й у працях таких провідних лінгвістів, як О. В. У роботі здійснено аналіз структури функціонально-семантичного поля неозначеної кількості (ФСП НК) з позицій функціональної граматики. Функціональний підхід актуалізує вивчення обєкта дослідження у напрямку "від функції до засобів" (від семантики до форми), водночас посилюється роль поняттєвої категорійності й у напрямку "від засобів до функції" (від форми до семантики).Актуальні для поетичного мовлення засоби вираження значення НК розподілено на три групи - засоби прямої, вторинної й опосередкованої номінації. У процесі аналізу засобів вторинної номінації НВК / НМК масив репрезентантів цих значень розподілено на тематичні й лексико-семантичні групи, спираючись на примарні ЛСВ, оскільки навіть за умови метафоризації частина сем примарного значення не елімінується і залишається як у структурі значення ЛСВ2, так і в дистрибуції квантитатива - табун громів ірже у небесах; паслися табуни вітрів; накосив добрий сніп нервів; непокошене поле поем. Поділ лексем-носіїв значення НК на тематичні, а цих обєднань - на лексико-семантичні групи уможливлює розуміння того, які саме сегменти екстралінгвальної дійсності можуть, зазнаючи метафоризації, ставати підґрунтям зародження нових смислів у структурі значення лексем і репрезентантами значення НК. Засоби вторинної номінації, що реалізують значення НВК переважно на рівні кількісно-іменних сполук, обєднуємо у 12 груп (із них 10 груп - сполуки зі стрижневим зметафоризованим іменником-квантитативом, одна - це кількісні й порядкові числівники з переносним значенням НВК, останню групу репрезентують прийменниково-іменникові комплекси до N2, по N4 у ролі кванторів). Окремий ЛСВ або відтінок примарного значення на позначення НВК кого-, чого-небудь кодифіковано у лексем рій, сонм (книжн.), сила (розм.), туча (рідко) тощо; на позначення НВК чого-небудь - у лексем лантух, хура (розм.), скирта (розм.); на позначення НВК предметів сема ’скупчення’, ’маса’ - хащі (розм.), ряснота, зграя; на позначення НВК ’маса’ ’рухатися’ - лавина, потік; на позначення НВК ’падає’, ’сиплеться’ - дощ, злива; на позначення НВК людей семи ’неорганізована’, ’група’ - отара (зневажл.), череда (розм.), орава (розм.); на позначення НВК ’рідина’ - озеро тощо.У роботі проаналізовано функціонування всіх актуальних для поетичного мовлення засобів експлікації категорійного значення НК, тобто систему тих різнорівневих і різноструктурних операторів функції НВК і НМК, які є конституентами ФСП неозначеної кількості, розкрито їхній внутрішній та зовнішній дистрибутивний потенціал, впливи особливостей структури лексичного значення зметафоризованих квантитативів і генітивів-актуалізаторів на контекстуально експліковане значення метафоричної кількості, можливості синонімізації різних операторів функції НК і обмеження їхнього варіювання. Лексичні одиниці зі спільним поняттєвим змістом НК інтегровано в тематичні групи на ґрунті примарних значень, зясовано, які саме групи лексем спроможні передавати ці значення, які ядерні семи примарного значення стають основою виникнення секундарних значень, які семи елімінуються.