Функціонально-семантичне поле неозначеної кількості в українському поетичному дискурсі - Автореферат

Одеський національний університет імені І. І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Одеського національного університету імені І. І. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор БОНДАР Олександр Іванович, Одеський національний університет імені І. І. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ОЛЕКСЕНКО Володимир Павлович, директор Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету, завідувач кафедри журналістики; Захист відбудеться "24" червня 2011р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І. І. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І.Вивчення різноманітних засобів реалізації кількісних значень у мові й мовленні привертає останнім часом велику увагу лінгвістів, оскільки сприяє усвідомленню шляхів пізнання власне кількості як онтологічної категорії, дослідженню її структури і семантичного наповнення. Філософське осмислення категорії кількості знаходимо у роботах В. І. Визначення поняття "кількість" міститься й у працях таких провідних лінгвістів, як О. В. У роботі здійснено аналіз структури функціонально-семантичного поля неозначеної кількості (ФСП НК) з позицій функціональної граматики. Функціональний підхід актуалізує вивчення обєкта дослідження у напрямку "від функції до засобів" (від семантики до форми), водночас посилюється роль поняттєвої категорійності й у напрямку "від засобів до функції" (від форми до семантики).Актуальні для поетичного мовлення засоби вираження значення НК розподілено на три групи - засоби прямої, вторинної й опосередкованої номінації. У процесі аналізу засобів вторинної номінації НВК / НМК масив репрезентантів цих значень розподілено на тематичні й лексико-семантичні групи, спираючись на примарні ЛСВ, оскільки навіть за умови метафоризації частина сем примарного значення не елімінується і залишається як у структурі значення ЛСВ2, так і в дистрибуції квантитатива - табун громів ірже у небесах; паслися табуни вітрів; накосив добрий сніп нервів; непокошене поле поем. Поділ лексем-носіїв значення НК на тематичні, а цих обєднань - на лексико-семантичні групи уможливлює розуміння того, які саме сегменти екстралінгвальної дійсності можуть, зазнаючи метафоризації, ставати підґрунтям зародження нових смислів у структурі значення лексем і репрезентантами значення НК. Засоби вторинної номінації, що реалізують значення НВК переважно на рівні кількісно-іменних сполук, обєднуємо у 12 груп (із них 10 груп - сполуки зі стрижневим зметафоризованим іменником-квантитативом, одна - це кількісні й порядкові числівники з переносним значенням НВК, останню групу репрезентують прийменниково-іменникові комплекси до N2, по N4 у ролі кванторів). Окремий ЛСВ або відтінок примарного значення на позначення НВК кого-, чого-небудь кодифіковано у лексем рій, сонм (книжн.), сила (розм.), туча (рідко) тощо; на позначення НВК чого-небудь - у лексем лантух, хура (розм.), скирта (розм.); на позначення НВК предметів сема ’скупчення’, ’маса’ - хащі (розм.), ряснота, зграя; на позначення НВК ’маса’ ’рухатися’ - лавина, потік; на позначення НВК ’падає’, ’сиплеться’ - дощ, злива; на позначення НВК людей семи ’неорганізована’, ’група’ - отара (зневажл.), череда (розм.), орава (розм.); на позначення НВК ’рідина’ - озеро тощо.У роботі проаналізовано функціонування всіх актуальних для поетичного мовлення засобів експлікації категорійного значення НК, тобто систему тих різнорівневих і різноструктурних операторів функції НВК і НМК, які є конституентами ФСП неозначеної кількості, розкрито їхній внутрішній та зовнішній дистрибутивний потенціал, впливи особливостей структури лексичного значення зметафоризованих квантитативів і генітивів-актуалізаторів на контекстуально експліковане значення метафоричної кількості, можливості синонімізації різних операторів функції НК і обмеження їхнього варіювання. Лексичні одиниці зі спільним поняттєвим змістом НК інтегровано в тематичні групи на ґрунті примарних значень, зясовано, які саме групи лексем спроможні передавати ці значення, які ядерні семи примарного значення стають основою виникнення секундарних значень, які семи елімінуються.

Основний зміст дисертації