Функціонально-семантичне поле футуральності в німецькій та українській мовах - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі німецької філології факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Струк Тетяна Миколаївна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри німецької філології факультету іноземних мов. Захист відбудеться 6 травня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.У них дослідники доводять відмінність футуральності від інших семантичних субкатегорій темпоральності, яка зумовлена онтологічною недійсністю майбутніх ситуацій, що має наслідком інтегрованість футуральності у категорію модальності. У німецькому мовознавстві першорядного значення набуло питання статусу форм FUTUR (далі - FUT) та FUTURPERFEKT (далі - FUTPERF) - йому присвячені розвідки Т. На відміну від усіх інших темпоральних форм, які на парадигматичному рівні характеризуються однорідною темпоральною семантикою, тільки формам FUT та FUTPERF властива модальна семантика епістемічності. На відміну від німецької мови, в українській форми МЧ, як і форми минулого (далі - МИНЧ) та теперішнього часу (далі - ТЧ), - елементи категорії аспектуальності, оскільки категорія виду реалізується у дієслівній лексемі синкретично з категорією граматичного часу. Відповідно до мети, сформульовано такі завдання: 1) зясувати склад конституентів, структуру та статус форм МЧ у функціонально-семантичному полі футуральності в німецькій та українській мовах; 2) встановити і порівняти ядерні, приядерні та периферійні елементи у ФСП футуральності в обох мовах та проаналізувати умови реалізації ними футуральної семантики; 3) вивчити вплив контексту на реалізацію семантики футуральності в обох мовах; 4) визначити типи контекстної взаємодії лексичної та граматичної, експліцитної та імпліцитної семантики у вираженні футуральності в обох мовах; 5) виявити відносно ідентичні, аналогійні та диференційні структури у ФСП футуральності у порівнюваних мовах.Бондарка, що граматична категорія - ядро поля у тих мовах, в яких вона представлена, зроблено припущення, що і в німецькій, і в українській мовах центром поля виступає граматична категорія МЧ, репрезентована формами МЧ. У німецькій мові очікуваною є форма FUTUR , а в українській домінанту поля займає форма майбутнього часу доконаного виду (далі - МЧДВ), або синтетична чи аналітична форма форма майбутнього часу недоконаного виду (далі - МЧНДВ). З граматичних форм абсолютну наступність сигналізують МЧДВ, аналітична і синтетична форми МЧНДВ, форми наказового, бажального та спонукального способів. Функціонування форми FUT характеризується: 1) обовязковими контекстами, 2) контекстами, де ця форма конкурує із формою PRAS, 3) контекстами, які блокують її вживання. Для відтворення форми FUTPERF українською мовою вживаються форми МЧДВ та показники вже, після того (як), до того (часу), до того (часу) як, вже через зн.в., віддієслівні іменники у складі прийменникових конструкцій після род.в., до род.в., наприклад: … чи зміниться до того часу моє життя.Типологічно релевантною є модальна семантика форм МЧ в німецькій та українській мовах та широкий спектр модальних конструкцій, які реалізують футуральну семантику. На функціональному рівні в обох мовах граматичні темпоральні форми встановлюють тільки звязок із часом мовлення (крім форм МЧ, які і реферують до часу мовлення, і реалізують відношення наступності), тоді як лексична семантика лексичних та синтаксичних засобів вказує тільки на відношення наступності. В інфінітивних чи іменникових конструкціях темпоральна форма фінітного дієслова встановлює звязок із часом мовлення, лексична семантика цього дієслова або іменної частини предиката сигналізує наступність, яка і визначає темпоральну функцію інфінітива чи іменникової конструкції. Основними семантичними типами взаємодії у ФСП футуральності в німецькій та українській мовах є взаємодія (у квадратних дужках названо елементи матричної предикації, через скісну риску - альтернативні): - ТЧ/МЧ НАСТУПНІСТЬ/ОДНОЧАСНІСТЬ; В українській мові ядро - форма МЧДВ (25,60%), а форми МЧНДВ і конструкції з дієсловом буд-належать до приядерної зони.Панченко К.Ю. Функціонування форм майбутнього часу доконаного виду дієслова в українській мові та їхніх відповідників у німецькій мові (на матеріалі романів Ю. Панченко // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : зб. наук. праць. Панченко // Наукові записки. Становлення граматичних форм майбутнього часу в німецькій та українській мовах / Катерина Панченко // Вісник Львівського університету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ