Функціонально-семантична структура незакінчених речень у сучасній українській мові - Автореферат

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА НЕЗАКІНЧЕНИХ РЕЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІРобота виконана на кафедрі української мови Прикарпатського університету ім. Науковий керівник академік АПН України, доктор філологічних наук, професор Кононенко Віталій Іванович, ректор Прикарпатського університету ім. Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор Шульжук Каленик Федорович, завідувач кафедри української мови Рівненського гуманітарного університету; кандидат філологічних наук Бережан Лариса Василівна, доцент кафедри сучасної української мови Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича. Захист відбудеться 26 грудня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.051.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника (284001, Івано-Франківськ, вул.Функціональний підхід до вивчення мови спричинив актуалізацію досліджень одиниць мовної системи в динаміці, у процесі їх функціонування в мовленні. До таких явищ відносять незакінчені речення - НР (їх ще називають незавершеними, обірваними або перерваними, усіченими, недоговореними, недовисловленими, реченнями з апосіопезою і т.п.). Актуальність запропонованого дослідження випливає насамперед із дискусійності питання про використання більш-менш однозначного терміна для позначення явища незавершеності синтаксичної конструкції, про лінгвістичний статус НР в аспекті протиставлень понять “мова” та “мовлення”, дослідження їх синтаксичної природи, виявлення у них основних ознак речення. Мета дисертаційної роботи - дослідити НР, виходячи із комплексного аналізу формально-синтаксичних, семантико-синтаксичних, та функціонально-комунікативних особливостей структурної організації цих синтаксичних конструкцій. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві здійснено комплексний аналіз НР, враховуючи їх структурні, семантичні та комунікативні особливості; зясовано граматичний статус НР в аспекті протиставлень “мова” - “мовлення”; окреслено способи вираження основних ознак речення в аналізованих синтаксичних конструкціях; визначено та описано функіонально-семантичні типи НР; вказано на їх функціонально-комунікативні особливості.У першому розділі - “Незакінчені речення: формально-синтаксичні та структурно-семантичні особливості” - аналізуються основні проблеми, повязані із визначенням лінгвістичного статусу НР в аспекті протиставлень понять “мова” - “мовлення”, характеризуються головні ознаки речень та специфіка їх вираження у НР, досліджуються структурно-семантичні особливості НР. В мовному контексті НР відносяться до речення, бо вони володіють основними ознаками цієї синтаксичної одиниці: структурною схемою із відповідним типовим значенням, можливістю виражати основне граматичне значення речення - предикативність, здатністю виступати засобом формування та вираження думок, виконувати комунікативну, когнітивну та інші функції. Так, пунктуаційний знак “три крапки” вважається основним маркером структурної, змістової та інтонаційної незавершеності НР і, залежно від його типу щодо місця обірваності (переривання, усічення), може стояти або на початку, або в середині, або в кінці такого речення. Незавершеність синтаксичної структури НР повязана із поняттям структурної облігаторності та структурної факультативності членів речення при реалізації структурної схеми речення та структурних схем словосполучень, що безпосередньо впливає на порушення єдності синтаксичних звязків і відношень у межах тієї чи іншої синтаксичної структури. Класифікація НР за структурною організацією при врахуванні таких традиційно прийнятих ознак, як моно-або поліпредикативність, кількісно-семантичний склад предикативного центру, наявність або відсутність другорядних членів речення та наявність або відсутність структурно необхідних членів речення, доводить, що структурні типи НР збігаються із структурними типами закінчених простих та складних речень, а конститутивні елементи НР співвідносяться із членами відповідних типів цих речень.

Основний зміст дисертації