Функціонально-семантична категорія локативності у сучасній російській мові - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі російської мови Національного педагогічного університету імені М.П. Селіванова Олена Олександрівна, Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, декан факультету російської філології. Захист відбудеться "25 "грудня 1998р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Локативність характеризується як універсальна мовна категорія, що репрезентується сукупністю мовних моделей: елементів системи та мовленнєвих конструктів, які використовуються у дискурсі (тексті) і опосередковують інтеграційно-когезійні відношення. Застосування загальнолінгвістичної методології функціоналізму до дослідження мовних просторових знаків виводить проблему функціонально-семантичних угруповань локативності на якісно новий рівень спрямованості аналізу просторових мовних засобів на мовленнєву комунікативну діяльність у сукупності всіх її складників: когнітивну сферу мовців, прагматично-антропоцентричні, аксіологічні чинники тощо. Незважаючи на значну кількість наукових робіт, у яких грунтовно досліджуються певні засоби вираження просторових відношень у російській мові, дотепер остаточно не розвязаними залишилися питання загальної стратифікації та систематизації локативів, їхньої концептуальної організації, взаємодії та інтегрованості засобів локативності у тексті та доповнюваності функціонально-семантичного поля (ФСП) мовленнєвими просторовими конструктами. Отже, актуальність дослідження засобів локативності як інтегрованої єдності мовних і мовленнєвих компонентів ФСП у сучасній російській мові та їхнього функціонування, що, з одного боку, суттєво доповнює компонентний склад самих функціонально-семантичних полів, а з іншого, дозволяє встановити множинність функцій мовних одиниць та їхню взаємодію в процесі мовлення, забезпечується загальною орієнтацією на методологію функціоналізму та функціональний підхід до аналізу мовних явищ із використанням надбань нині перспективних у лінгвістиці когнітивної та комунікативної наукових парадигм. Теоретичне значення дисертації полягає у комплексному дослідженні засобів локативності у сучасній російській мові та мовленні, їхньої концептуальної організації у свідомості мовців та взаємодії і функціонування у художньому тексті, що може стати основою для інших функціонально-семантичних досліджень мовних та мовленнєвих явищ, моделювання функціонально-семантичних полів російської та інших мов, а також текстової інтерпретації функціональної природи компонентів польової стратифікації мови.Номінативні локативи відображають просторові обєкти, відношення та їхні атрибути у вигляді слів та словосполучень, зокрема іменників із загальнореференційним просторовим значенням або конкретною локативною семантикою; дієслів із значенням загальної локалізації предмета у просторі та дієслів руху; адвербіальних моделей на позначення місцезнаходження обєкта, його параметрів та відстані між обєктами. Другий параметр матриці - семантична варіативність просторових значень - диференціює локативи на основі концептуальних відношень обєктів, обєкта та субєкта у просторі, статики / динаміки просторових показників тощо. Семантика локативності репрезентує три основні типи відношення обєктів у просторі: суміжність (вертикальну чи горизонтальну локалізацію), їхню контактність та заповнюваність (часткову чи повну) одного обєкта іншим. Відповідно до опозиції статики / динаміки просторових відношень, група статичної локативності інтегрує різнорівневі мовні засоби і мовленнєві утворення, що, по-перше, характеризують розташування обєктів у просторі, а по-друге, параметризують просторові ознаки обєкта; група динамічної локативності репрезентує значення: а) наближення обєкта до просторового орієнтиру; б) віддалення від нього; в) пересування безвідносно до початкового / кінцевого пункту (рух усередині певного простору чи перетинання просторових меж). Третій розділ дисертаційної роботи "Функціонування засобів локативності у художньому тексті" містить аналіз функціонування локативних моделей, компонентів ФСП локативності у художніх текстах як різновиді дискурсу, де вони утворюють особливу структурно-семантичну текстову категорію - топос.