Функціонально-семантичні параметри іменників з неповною числовою парадигмою - Диссертация

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВАРоботу виконано на кафедрі загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Вихованець Іван Романович, Інститут української мови, завідувач відділу історії та граматики української мови кандидат філологічних наук, професор Козачук Ганна Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мовиЗокрема категорія числа своєрідно взаємодіє з лексико-граматичними розрядами іменників, виражаючи складний семантичний потенціал форм однини і множини. Для зясування змісту (потенціалу значень) категорії числа іменників визначається граматична семантика, що йде від мови (словесних знаків), та смисли функціональні, що йдуть від мовлення. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві проведено комплексний лінгвістичний аналіз сингулятивів та плюративів з погляду виявлення їх семантичних і функціональних параметрів: зясовано функції категорії числа у різних лексико-граматичних розрядах іменників, розмежовано семантику множинності обчислюваних і необчислюваних субстантивів, особливості багатоаспектного вияву однинності в сингулятивах та множинності в плюративах; уточнено параметри словникової фіксації форм числа іменників неповної числової парадигми та їх лексико-граматичних варіантів з урахуванням взаємодії лексичної і граматичної семантики. Структурування семантики іменника на рівнях номінації, семантико-граматичному (підведення слова під один із розрядів, у яких втілюються поняттєві категорії "істота - неістота", "особа - неособа", "конкретний - абстрактний" та ін.) і формально-граматичному (підведення слова під формальний клас на основі граматичних значень, суттєвих для функціонування у синтаксичних побудовах) у кінцевому рахунку завершується конденсацією певного лексичного значення предметності із значеннями граматичними, що реалізуються в категоріях роду, числа і відмінка. Крім іменників, які вживаються в множині (плюративів), в іменниках сингулятивах можлива форма множини, але вона є засобом творення лексико-семантичних варіантів.Проведений аналіз словоформ числа іменників з неповною числовою парадигмою дозволяє зробити висновок, що категорія числа обслуговує слово, виявляючи граматичну семантику в складі мовного знака як відображувальну категорію. Ґрунтуючись на поєднанні процесів мовлення і мислення, граматичне значення числа виражає відношення до референта, а також спосіб подання людиною цього референта, що репрезентує відповідні смисли мовного знака у мові й мовленні. Крім однини і множини як дистрибутивної множинності, формою числа в іменниках виражається коло інших значень функціонально-семантичного поля кількісності: у сингулятивах - неозначеної сукупності, колективної єдності, недиференційованого узагальненого поняття, індивідуалізації; у плюративах - роздільно-складної (цільної) множинності, парності, колективної й збірної сукупності . Зміст категорії числа іменників формалізується внутрішньокатегоріально на лексичному й морфологічному рівнях мовної структури, і водночас формалізація граматичної семантики числа підпорядкована реалізації комунікативної і когнітивної функцій мови, що відображають логічну категоризацію денотатів, мовленнєві уживання слова та його граматичної форми. семантика іменник парадигма синтаксичний Оскільки граматичне значення числа є частиною загального плану вираження змісту слова, являючи собою абстракцію класу іменників, відмінну від лексичної абстракції, але онтологічно повязану з останньою, то категорію числа можна кваліфікувати як своєрідне представлення предметності за ознакою кількості й величини (числа та обєму).