Функціонально-метаболічні особливості кардіо-васкулярної системи за дії різних рівнів іонізуючого випромінювання (експериментальне дослідження) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Функціонально-метаболічні особливості кардіоваскулярної системи за дії різних рівнів іонізуючого випромінювання (експериментальне дослідження)Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України, Гжегоцький Мечислав Романович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології. Захист відбудеться “25 “червня 2008 р. об 11 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.Широке застосування технологій, повязаних з використанням джерел іонізуючого випромінювання, зростання кількості людей, які працюють на підприємствах атомної енергетики і промисловості, актуалізують проблеми вивчення механізмів впливу радіаційного опромінення на організм людини. Необхідність таких досліджень аргументується збільшенням захворюваності кардіоваскулярної системи, повязаної з віддаленими наслідками аварії на ЧАЕС, оскільки патогенез функціональних порушень серцево-судинної системи як при впливі високих рівнів іонізуючої радіації, так і ймовірність їх формування при дії малих доз радіації, не до кінця зясовані (Кузин А.М., 1991; Руднев М.И., 1994; Николенко В.Ю. и соавт., 1999; Рябухин Ю.С., 2000). Водночас досліджень, присвячених визначенню критеріїв оцінки стану адаптаційно-компенсаторних реакцій на основі вивчення ВСР при дії різних доз та потужності іонізуючого випромінювання, практично не проводиться. Мета дослідження полягала у порівняльній комплексній оцінці параметрів варіабельності серцевого ритму, гематологічних показників, особливостей вільнорадикального гомеостазу у міокарді, печінці та крові експериментальних тварин при дії різних рівнів іонізуючого випромінювання та в обґрунтуванні доцільності профілактичного застосування методу ІГТ за дії малих доз радіації. Проаналізувати ефект попереднього застосування ІГТ на гематологічні показники, параметри ВСР, вільнорадикального гомеостазу (системи ПОЛ-АОА) досліджуваних тканин контрольної групи щурів та дослідної серії тварин при дії радіації в дозі 1 Гр і обґрунтувати доцільність використання ІГТ за даних умов.Тварини були розділені на групи: 1) контрольна - тварини, що утримувалися в однакових з дослідними щурами умовах віварію; 2) перша дослідна, тварини якої були опромінені двофракційно в сумарній поглинутій дозі 1 Гр (низька доза); 3) друга дослідна - двофракційне опромінення в сумарній поглинутій дозі 10 Гр (висока доза); 4) контрольні тварини, яким проводили курс ІГТ; 5) тварини, яким попередньо до дії радіації в сумарній дозі 1 Гр проводили курс ІГТ. Визначали показники варіаційної пульсометрії: моду (Mo), амплітуду моди (AMO), варіаційний розкид (MXDMN), на основі яких розраховували стрес-індекс (SI) або індекс напруження регуляторних систем; статистичні показники: стандартне відхилення повного масиву кардіоінтервалів (SDNN), квадратний корінь із суми різниць послідовного ряду кардіоінтервалів (RMSSD), коефіцієнт варіації повного масиву кардіоінтервалів (CV); показники спектрального аналізу: загальну потужність спектру (TP), потужність спектру в діапазоні низьких частот (0,015 - 0,25) Гц - LF, середніх частот (0,25 - 0,75) Гц - MF, високих частот (0,75 - 3,0) Гц - HF. Для оцінки параметрів вільнорадикального гомеостазу спектрофотометрично визначали у крові, гомогенатах тканин серця та печінки вміст продуктів ліпопероксидації (ЛПО) - ТБК-активних продуктів (ТБК-АП) (Тимирбулатов Р.А., Селезнев Е.И., 1981) у модифікації (Мартынюк В.Б., Ковальчук С.Н., Тимочко М.Ф., Панасюк Е.Н., 1991), дієнових конюгатів (ДК) (Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И., 1983); оцінювали стан системи антиоксидантного захисту за активністю основних ферментів протиокисної дії - супероксиддисмутази (СОД) (Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В., 1990), глутатіонпероксидази (ГПО) (Моин В.М., 1986), каталази (КТ) (Королюк М.А., 1988), за загальною антиоксидантною активністю (ІАОА) (Мартынюк В.Б., Ковальчук С.Н., Тимочко М.Ф., Панасюк Е.Н., 1991), рівнем пероксидіндукованого гемолізу еритроцитів (ПГЕ) (Гжегоцький М.Р. та співавт., 2004). Після другої фракції опромінення (сумарна поглинута доза 1 Гр) відмічено більш виражену активацію СНС, порівняно з першою дозою, про що свідчать вищі значення стрес-індексу, збільшення АМО, чого не спостерігалося при дії радіації у дозі 0,5 Гр. При двофракційному опроміненні в дозі 10 Гр спостерігається підвищення тонусу симпатичної нервової системи, більш виражене порівняно із впливом двофракційного опромінення у малій дозі 1 Гр, і щодо разового опромінення у дозі 5 Гр (табл.2).

Основний зміст роботи