Функціонально-комунікативні вияви складнопідрядних речень прислівного типу - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ПРИСЛІВНОГО ТИПУВ її теоретичній частині розглянуто історію вивчення актуального членування речення, проаналізовано погляди щодо природи актуального членування речення та його статусу в лінгвістичній системі, охарактеризовано співвідношення актуального й граматичного членування речення, граматичної та комунікативної розчленованості складнопідрядних речень, основних понять актуального членування речення (тема/рема, дане/нове, відоме/невідоме тощо). У практичній частині роботи проаналізовано комунікативну будову прислівних складнопідрядних речень з лексично вираженою та лексично не вираженою темою, у складі кожного із зазначених типів прислівних складнопідрядних речень виділено найпоширеніші структурно-семантичні типи, зосереджено увагу на розгортанні ярусної структури їхнього актуального членування. Ключові слова: тема, рема, висловлення, ярус, дане, контекст, актуальне членування, схема комунікативної будови, складнопідрядне речення. Обращается внимание на то, что автономный характер актуального членения предложения не означает его абсолютной изолированности от грамматического членения, не исключает существования определенных параллелей между отдельными уровнями актуального и грамматического членения, соотносимости определенных их элементов. В составе каждого из приведенных типов присловных сложноподчиненных предложений рассмотрены наиболее распространенные структурно-семантические типы конструкций.Будь-яке речення слугує для повідомлення певної інформації, що передається через взаємодію значень складових елементів речення в процесі мовлення. Проблема порядку слів та смислової ваги елементів речення впродовж століть цікавила лінгвістів, це питання залишається й зараз одним з актуальних у мовознавстві. Актуальність проблеми зумовлюється перш за все тим значенням, яке відіграє питання порядку слів та розподілу комунікативної значущості серед елементів речення в процесі освоєння мовленнєвої діяльності (як усної, так і письмової), у системі викладання мови носіям інших мов. Якщо формально-синтаксична організація прислівних складнопідрядних конструкцій є більш-менш дослідженою, що, однак, не виключає суттєвих розбіжностей у поглядах щодо дефініцій різновидів таких конструкцій, їх кількості тощо (пор. праці І.Р.Вихованця, І.І.Слинька, В.А.Бєлошапкової та ін.), то їх комунікативна будова є маловивченою, що й обумовлює вибір теми нашого дослідження. Так, синкретичні конструкції означально-зясувального типу, в яких до опорного слова, вираженого віддієслівним іменником, приєднується підрядна частина за допомогою асемантичного сполучного засобу, ми розглядаємо в складі зясувально-обєктних придієслівних складнопідрядних речень, а синкретичні конструкції обставинно-атрибутивного типу, що характеризуються, з одного боку, наявністю атрибутивної семантики, вираженої приіменниковою підрядною частиною, а з іншого - присутністю певного обставинного локативного значення, що передається сполучними словами де, куди, звідки - серед конструкцій атрибутивного типу.У першому підрозділі “Історія вивчення актуального членування речення” розглянуто основні етапи розвитку вчення про актуальне членування речення, проаналізовано різні підходи щодо природи актуального членування речення та його статусу в межах лінгвістичної системи. Розгляд ряду ключових понять з теорії актуального членування речення здійснено в другому підрозділі “Співвідношення понять тема/ рема, дане/нове, відоме/невідоме”, де серед найпоширеніших назв компонентів актуального членування речення виділено терміни “тема” й “рема”. З 1483 речень цього типу 78 речень (або 5%) складають конструкції з препозиційною підрядною частиною, 446 речень (або 30%) - конструкції з інтерпозиційною підрядною частиною і 859 речень (або 58%) - конструкції з постпозиційною підрядною частиною. Порівняльно-обєктних прикомпаративних складнопідрядних речень зафіксовано 422 конструкції, з яких 138 речень (або близько 33%) становлять конструкції з інтерпозиційною підрядною частиною і 284 речення (близько 67%) - конструкції з постпозиційною підрядною частиною. З 1427 речень цього типу 599 речень (або 42%) складають конструкції з інтерпозиційною підрядною частиною і 838 речень (близько 58%) - конструкції, підрядна частина яких є постпозиційною.Вивчення актуального членування речення має тривалу історію, його початки сягають періоду розквіту римської культури - етапу ранніх досліджень порядку слів. Теорія актуального членування речення формувалася на базі досягнень логічного й психологічного напрямків дослідження закономірностей словопорядку, в яких вже були сформовані поняття-праобрази теми й реми. Новий етап розвитку вчення про актуальне членування речення розпочинається з виходом праці В.Матезіуса “Про так зване актуальне членування речення”, в якій уперше проблема порядку слів стала розглядатися в межах лінгвістичного вчення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ