Функціонально-адаптивна система питання – відповідь у англомовному розмовному дискурсі - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. ФУНКЦІОНАЛЬНО-АДАПТИВНА СИСТЕМА ПИТАННЯ - ВІДПОВІДЬ У АНГЛОМОВНОМУ РОЗМОВНОМУ ДИСКУРСІРобота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету ім. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Фролова Ірина Євгенівна, Харківський національний університет ім. Каразіна, кафедра перекладу та англійської мови, доцент. Захист відбудеться “21 ”грудня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Інтерактивний характер діалогічної мовленнєвої взаємодії зумовлює зосередження уваги мовознавців на дослідженні проблем діалогу; розуміння комунікації як обміну інформацією сприяє тому, що значне місце у дослідженнях посідає ДЄПВ, що найбільш повно реалізує цей обмін. Розмаїття функціональної семантики питання сприяє широкому трактуванню ДЄПВ, вводить у коло наукових спостережень поряд із діалогом інформаційного обміну і інші типи, водночас у наявних працях залишаються недостатньо вивченими проблеми ДЄПВ інформаційного обміну; опис окремих аспектів не створює цілісного уявлення про її сутність. Всебічний та системний підхід відкриває перспективу дослідження ДЄПВ інформаційного обміну у термінах взаємодії системи та середовища та надає можливості послугуватись накопиченими знаннями про ДЄПВ, що переконливо демонструє спадковість розвитку лінгвістичної думки. Методи дослідження відповідають його завданням і методологічним засадам та включають метод контекстно-ситуативного аналізу для вивчення варіативності антрополінгвальних характеристик ДЄПВ; метод системно-структурного та функціонального аналізу для дослідження варіативності мовно-мовленнєвих властивостей ДЄПВ; елементи методу концептуального аналізу для моделювання когнітивних основ ДЄПВ і дослідження варіативності макротем; елементи методу актомовленнєвого аналізу та елементи методу конверсаційного аналізу для моделювання структури ДЄПВ; елементи методу кількісного аналізу для дослідження взаємодії характеристик системи ДЄПВ та чинників середовища. В ньому вперше дано визначення ДЄПВ як мікроодиниці дискурсу, здійснено моделювання її когнітивних основ; описано структуру системи ДЄПВ, основні елементи даної структури та їх характеристики; поставлена і розвязана проблема аналізу взаємодії між характеристиками структури системи ДЄПВ та варіативністю чинників дискурсивного контексту з попереднім уточненням інвентарю й властивостей останніх; встановлено основний набір конфігурацій, що утворюються в процесі взаємодії ДЄПВ та чинників дискурсивного контексту; виявлено динамічний та інтерактивний характер їх взаємодії.Виходячи із розуміння системної організації мовленнєвої взаємодії на когнітивному рівні, здійснюємо моделювання когнітивних основ ДЄПВ у вигляді фрейму взаємодії, в якому обмін мовленнєвими діями, що полягає в отриманні продуцієнтом питання інформації і/або верифікації його припущення про наявність інформації у продуцієнта відповіді , визначає комунікативну подію як обмін інформацією, а комунікативну ситуацію як ситуацію співпраці. Функціональна адаптація антропокомпоненту ДЄПВ виявляється у кореляціях: фактуальна/концептуальна інформація - макротема (знання/уявлення) - співвідношення комунікативних статусів продуцієнтів (комунікативний статус продуцієнта питання вищий за комунікативний статус продуцієнта відповіді; продуцієнт питання вводить макротему, продуцієнт відповіді продовжує її). Мовні засоби оформлення питання й відповіді, їх сполучуваність у ДЄПВ мають певний інвентар і низку загальних рис в ДЄПВ з макротемою знання та уявлення, що характеризує впорядкованість структури системи та забезпечує її цілісність. До загальних рис належать: перевага речень питальної структури у питаннях: ДЄПВ з макротемою знання - 78,7 %, ДЄПВ з макротемою уявлення - 75,5 %; сполучуванність усіх перерахованих параметрів питання та відповіді. Прагматично немарковані питання складають 87,5 % від загального числа питань (61,8 % в ДЄПВ з макротемою знання та 51,4 % у ДЄПВ з макротемою уявлення); прагматично марковані відповіді складають 64,5 % від загального числа відповідей (37,7 % в ДЄПВ з макротемою ЗНАННЯ та 91,3 % у ДЄПВ з макротемою УЯВЛЕННЯ); перевага маркерів субєктивної модальності у питаннях - 50,2 % від загального числа прагматично-маркованих питань і перевага маркерів оцінності у відповідях - 54,5 % від загального числа прагматично-маркованих відповідей.Використання лінгвосинергетики для системного та комплексного аналізу ДЄПВ інформаційного обміну відповідає сучасному науковому світосприйняттю і системно-діяльнісному підходу у лінгвістиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ