Епітет як художній засіб, що відіграє значну роль у творенні мовної картини окремого індивіда і певної спільноти людей. Основні методи дослідження індивідуально-авторських оказіональних епітетних конструкцій у текстовому просторі жіночих романів.
Важливим обєктом дослідження сучасної лінгвостилістики є епітет як художній засіб, що відіграє значну роль у творенні мовної картини окремого індивіда і певної спільноти людей (територіальної, соціальної, професійної тощо), а також відображає мовні традиції певної епохи загалом. Епітети у жіночих романах викликають науковий інтерес не лише в літературознавців, а й у мовознавців. Епітет як один із вагомих образних засобів естетизації мови перебуває в колі наукових інтересів сучасної філології, оскільки в системі епітета як ніякого іншого тропа, відбивається стиль письменника, особливості епохи, специфіка літературного напряму, в цілому, мовна картина світу народу, тому без вивчення цього мовного явища неможливо створити уявлення про авторський стиль при створенні художніх образів. Жіночу літературу слід відрізняти від жіночого письменства, яке означає літературу, написану жінками, а не призначену спеціально для жінок. Неможливо уявити будь-який художній твір, де б автор не вживав епітетів, адже вони відіграють дуже важливу роль при створенні портретних характеристик героїв, вираження їх емоційно-психологічного стану, зображення місць подій і т. ін., але кожен художник слова має свої певні особливості вживання епітетів, і в сукупності із іншими художніми засобами вони становлять індивідуальний авторський портрет.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
