Дослідження інтегрального показника ушкодження судинного ендотелію, рівня активності фактора Віллебранда в плазмі крові у хворих на хронічний обструктивний бронхіт. Оцінка стану нейтрофільних гранулоцитів, моноцитів під час загострення і після лікування.
При низкой оригинальности работы "Функціональний стан судинного ендотелію, нейтрофільних гранулоцитів, моноцитів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Поливода Сергій Миколайович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної терапії-2. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Дейнега Володимир Григорович, Заслужений діяч науки та техніки України, Запорізький державний інститут удосконалення лікарів, завідувач кафедри терапії №1; Захист відбудеться 05.11.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 у Запорізькому державному медичному університеті (69035, м.У складній ієрархії міжклітинних взаємодій ключова роль належить нейтрофільним гранулоцитам (Нг) і моноцитам (Мц), які проходять складний каскад міжклітинних і молекулярних взаємодій, проникають у міжклітинний простір та реалізують свої функції, а також виявляють свій деструктивний потенціал, що поширюється практично на всі молекулярні компоненти тканин, ліпіди, білки, нуклеїнові кислоти [Перцева Т.О., Павленко О.Б., Лихолат О.А., 2002; Rennard S., 1997; Stockley R.A., 1997). Порушення цілісності судинного ендотелію і зміна його функціонування веде до підвищення концентрації пептиду ендотеліального походження - ендотеліну-1 (ЕТ-1), тобто свідчить про наявність ендотеліальної дисфункції (ЕД). Встановити особливості функціонального стану нейтрофільних гранулоцитів, моноцитів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт та їх роль у зміні стану судинного ендотелію; розробити шляхи фармакологічної корекції ендотеліальної дисфункції, що обумовлена дією фагоцитуючих клітин на ендотелій судин. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі задачі: Дослідити інтегральний показник ушкодження судинного ендотелію, рівень активності фактора Віллебранда в плазмі крові у хворих на ХОБ в залежності від стадії ХОБ, тривалості перебігу захворювання та віку хворих. Новим у роботі є комплексне дослідження функціонального стану судинного ендотелію та показників фагоцитарної активності Нг і Мц у хворих на ХОБ з оцінкою інтегральних показників, які відображають функціонування ендотелію судин шляхом визначення активності ФВ, концентрації ЕТ-1 у плазмі крові та показників, які відображають стан поглинальної, перетравлюючої можливостей та киснезалежну бактерицидну цитотоксичність Нг, Мц.За віком хворі були розподілені на групи таким чином: віком від 16 до 30 років - 34, від 31 до 45 років - 21, від 46 до 60 років - 38 і старше 60 років - 19 хворих. Відповідно до поставленої мети дослідження всі обстежені були розділені на 4 групи: група 1 - хворі на ХОБ І стадії; група 2 - хворі на ХОБ ІІ стадії; група 3 - хворі на ХОБ ІІІ стадії; група 4 - здорові особи. Значення ФВ у 2-й групі перевищувало аналогічний показник у 1-й групі на 17,15%, у 2-й групі при порівнянні з 3-ю групою - на 8,93%, у 1-й групі при порівняні з 3-ю групою - на 24,55%. Рівень концентрації ЕТ-1 у хворих на ХОБ 3-ї групи був вищим на 13,59%, ніж у 2-й групі, і на 35,89%, ніж у 1-й групі. ФІ Мц у 1-й групі був достовірно вищим, ніж у 2-й групі, на 23,78% і на 37,10% у порівнянні з 3-ю групою, при цьому значення ФІ Мц у 3-й групі були на 18,30% нижче, ніж у 2-й групі.У роботі вирішена конкретна наукова задача діагностики різних аспектів ендотеліальної дисфункції, котра обумовлена дією нейтрофільних гранулоцитів та моноцитів на судинний ендотелій у хворих на хронічний обструктивний бронхіт, та оцінена можливість її корекції за допомогою пентоксифіліну, що має сприяти поліпшенню діагностичного процесу та проведенню патогенетичної терапії у хворих на хронічний обструктивний бронхіт. При хронічному обструктивному бронхіті ІІІ стадії активність фактора Віллебранда була підвищена на 42,24% у порівнянні зі здоровими особами, що свідчить про розвиток у зазначеної категорії хворих ендотеліальної дисфункції, яка більш виражена, ніж у хворих на хронічний обструктивний бронхіт ІІ стадії, де активність фактора Віллебранда була збільшена на 35,01%, а при наявності хронічного обструктивного бронхіту І стадії зафіксоване недостовірне зростання цього показника. Максимальний вміст ендотеліну-1 складав 9,42 пг/мл у хворих на хронічний обструктивний бронхіт ІІІ стадії, що перевищує цей показник при ІІ та І стадіях хронічного обструктивного бронхіту, де він дорівнював 8,14 пг/мл і 6,04 пг/мл відповідно.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы