Функціональний стан правого шлуночка, міжшлуночкова взаємодія, їх корекція каптоприлом у хворих на гострий інфаркт міокарда різної локалізації - Автореферат

Івано-Франківська державна медична академія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, Тернопільська державна медична академія ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Купновицька Ірина Григорівна, Івано-Франківська державна медична академія, кафедра фармакології з курсом клінічної фармакології, завідувач кафедри; доктор медичних наук Кияк Юліан Григорович, Львівський державний медичний університет ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії (м.Вперше у хворих на гострий інфаркт міокарда лівого шлуночка різної локалізації вивчено особливості розладів функції правого шлуночка і встановлено, що при гострому інфаркті міокарда лівого шлуночка функція правого шлуночка здебільшого порушена, причому домінують розлади його діастолічного наповнення. Встановлено, що загалом при типі порушеного розслаблення лівого шлуночка спостерігаються подібні розлади діастолічного наповнення правого шлуночка, при псевдонормалізації трансмітрального потоку наповнення правого шлуночка теж вкладається в картину порушеного розслаблення, а рестриктивний тип наповнення лівого шлуночка, як правило, поєднується із псевдонормалізацією транстрикуспідального потоку. Виявлено посилення міжшлуночкової взаємодії у хворих на гострий інфаркт міокарда з рестриктивним типом трансмітрального потоку, псевдонормалізацією транстрикуспідального потоку, легеневою гіпертензією, а також при передній локалізації інфаркту міокарда (з гіпокінезом міжшлуночкової перегородки) без гіпертрофії серцевого мяза. Здобувач особисто дослідив зміни функціонального стану правого шлуночка, особливості міжшлуночкової взаємодії, ефективність каптоприлу у хворих на гострий інфаркт міокарда різної локалізації, встановив значення вихідних допплерехокардіографічних показників для прогнозування перебігу гострого інфаркту міокарда, створив бази даних, здійснив статистичну обробку матеріалу, сформулював висновки та практичні рекомендації з дисертаційної роботи, підготував матеріал до опублікування. Результати досліджень, включених у дисертацію, доповідались на: Українській науково-практичній конференції кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”, Київ, 26-28 травня 1999 р.; першому українському конгресі фахівців з ультразвукової діагностики, Київ, 1-4 червня 1999 р.; обєднаному пленумі кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю “Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування”, Київ, 6-8 жовтня 1999 р.; VI конгресі кардіологів України, Київ, 18-21 вересня 2000 р.; всеукраїнській науково-практичній конференції “Нове у діагностиці та лікуванні недостатності кровообігу”, Харків, 20-21 травня 1999 р.; підсумковій конференції Тернопільської медакадемії “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”, 1999 р.; 4-му Всесвітньому конгресі з ехокардіографії та судинного ультразвуку, Каїр, Єгипет, 19-21 січня 2000 р.; Євроехо-4, Ліссабон, Португалія, 6-9 грудня 2000 р.; Російському науковому форумі з міжнародною участю “Кардіологія 2001.Діастолічна дисфункція правого шлуночка формується паралельно із розвитком діастолічної дисфункції лівого шлуночка, однак, є дещо менш вираженою: реєстрація кривої типу порушеного розслаблення транстрикуспідального потоку поряд із нормальними показниками трансмітрального потоку вказує на псевдонормалізацію останніх; рестриктивний тип наповнення лівого шлуночка при нормальному транстрикуспідальному потоці також вказує на його псевдонормалізацію. У хворих на інфаркт міокарда передньої локалізації без гіпертрофії міокарда існують помірні взаємозвязки між фракцією викиду лівого шлуночка та показниками діастолічного наповнення правого шлуночка: обємне розвантаження правого шлуночка у цих хворих з точки зору міжшлуночкової взаємодії може покращувати систолічну функцію лівого шлуночка. Формування рестриктивного та псевдонормального типів наповнення лівого шлуночка у гострому періоді інфаркту міокарда вказують на пацієнтів із ризиком післяінфарктної дилятації лівого шлуночка; супутнє порушене розслаблення правого шлуночка дозволяє думати про нижчу ймовірність дилятації лівого шлуночка та на більшу можливість подальшого відновлення його насосної функції. Хворим на гострий інфаркт міокарда доцільно проводити допплерехокардіографічне обстеження із встановленням типу діастолічної дисфункції правого та лівого шлуночків серця, визначенням наявності легеневої гіпертензії з метою адекватної оцінки тяжкості ураження серцевого мяза, прогнозування перебігу хвороби та патогенетично обґрунтованої корекції розладів гемодинаміки.