Функціональний стан підшлункової залози у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Функціональний стан підшлункової залози у дітей з хронічною гастродуоденальною патологієюЧастота хронічних захворювань травної системи у дітей в Україні складає більше 100 на 1000 дітей (Бєлоусов Ю.В., 2007). Залишаються недостатньо вивчені механізми регуляції екзокринної секреторної активності ПЗ у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією, варіанти екзокринної дисфункції ПЗ, особливості її протеолітичної активності та варіанти останньої. Вивчити стан екзокринної секреторної активності підшлункової залози у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Визначити варіанти порушення екзокринної секреторної функції підшлункової залози у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Зясувати механізми регуляції екзокринної секреторної активності підшлункової залози у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією для обгрунтування диференційної патогенетичної терапії, спрямованої на корекцію її порушень.У 98,1% хворих мала місце поєднана патологія органів травлення: найчастіше гастродуоденальна патологія поєднувалась з захворюваннями жовчовивідної системі. Нормальна протеолітична активність встановлена у 2 (9,1%) хворих, знижена - у 13 (16,9%), підвищена компенсована (варіант, який відбиває напруження функціональної активності ПЗ і компенсаторних механізмів) - у 10 (45,5%), підвищена некомпенсована (варіант, який відбиває напруження функціональної активності ПЗ і недостатню активність компенсаторних механізмів плазмової інгібіторної системи) - у 12 (15,6%), підвищена гіперкомпенсована - у 9 (20,9%), підвищена гіперкомпенсована (псевдонормальна) - у 7 (16,3%), підвищена гіперкомпенсована (псевдознижена) - у 24 (55,8%) дітей. Із супутньої патології у пацієнтів всіх груп найчастіше мали місце дискінезія жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) (у 80,8% (р<0,001) дітей 1-ї групи, 83,3% (р<0,001) 2-ї і 70,8% (р<0,001) 3-ї гр.), хронічний холецистохолангіт (ХХ) (у 11,5% хворих 1-ї гр., 33,3% 2-ї і 28,8% - 3-ї) і гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (у 15,4% дітей 1-ї гр., 16,7% - 2-ї і 24,7% - 3-ї). Разом з тим, виявлено цілу низку факторів, що сприяють порушенню функції ПЗ у хворих: обтяженість перинатального анамнезу (у 53,8% дітей 1-ї гр., 33,3% - 2-ї, 39,7% - 3-ї), раннє штучне вигодовування (53,8% дітей 1-ї гр., 66,6% - 2-ї, 58,9% (р<0,05) - 3-ї), алергічні захворювання (у 26,9% хворих 1-ї гр., 16,7% - 2-ї, 8,2% - 3-ї), обтяженість сімейного анамнезу по захворюванням травної системи (у 38,5% дітей 1-ї гр., 66,6% 2-ї, 32,9% 3-ї) і, нарешті, наявність у хворих хронічної гастродуоденальної патології. Збільшення ЖМ мало місце у 38,5% хворих 1-ї гр., 16,7%-2-ї, 17,8%-3-ї; зміни форми ЖМ спостерігалися у 65,4% (р <0,05) хворих 1-ї гр., 83,3% (р <0,05)-2-ї, 67,1% (р <0,001)-3-ї; потовщення стінки ЖМ виявлено у 7,7% хворих 1-ї гр., 33,3%-2-ї, 28,8%-3-ї; осад в порожнині ЖМ мав місце у 19,2% хворих 1-ї гр., 16,7% - 2-ї, 17,8% - 3-ї.У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі сучасної педіатрії - вдосконалення діагностики захворювань травної системи у дітей шляхом поглибленого вивчення екзокринної функції підшлункової залози та механізмів її регуляції при хронічній гастродуоденальній патології. У всіх хворих з хронічною гастродуоденальною патологією має місце екзокринна дисфункція підшлункової залози. Спостерігаються сім варіантів протеолітичної активності підшлункової залози: нормальна, знижена, підвищена компенсована, підвищена некомпенсована, підвищена гіперкомпенсована, підвищена гіперкомпенсована (псевдонормальна), підвищена гіперкомпенсована (псевдознижена). При загостренні хронічної патології органів травлення у хворих мають місце три варіанти екзокринної дисфункції підшлункової залози: гіперпанкреатизм (у 24,8% дітей), гіпопанкреатизм (у 5,7% дітей), диспанкреатизм (у 69,5% дітей). Клініко-анамнестичні, загальноприйняті лабораторні та інструментальні методи дослідження дозволяють виявити фактори, що сприяють розвитку екзокринної дисфункції підшлункової залози, встановити її наявність, проте не мають діагностичного значення для встановлення варіанту екзокринної дисфункції підшлункової залози.

Основний зміст роботи