Функціональний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози в динаміці адаптації до гіпоксичної гіпоксії і при введенні нейропептидів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Роботу виконано в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Абрамов Андрій Володимирович, Запорізький державний медичний університет, професор кафедри патологічної фізіології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гриневич Юрій Акимович, завідуючий науково-дослідницькою лабораторією клінічної імунології Інституту онкології АМН України; доктор медичних наук, професор Маньковська Ірина Микитічна, завідуюча відділом по вивченню гіпоксичних станів Інституту фізіології ім.Вивчення патогенезу гіпоксичних станів показало, що в умовах адаптації організму до гіпоксичної гіпоксії відбуваються зміни в органах імунної та ендокринної систем (Колчинская А.З., 1999; Китаєв М.И., 2000; Закусило М.А., 2001; Hale L. P., 2002). Одним із представників сімейства нейропептидів, що мають, як вважають, важливе значення в регуляції функції вилочкової залози, є нейропептид Y (NPY), що надходить у залозу по симпатичних NPY-ергичних нервових волокнах (Petito J. M., 1994; Schwarz H., 1994), головним чином із гипоталамуса і довгастого мозку (Колесник Ю.М., Абрамов А.В., 2001). Дослідження, результати яких відображені в даній роботі, виконувалися в рамках науково-дослідницької роботи кафедри патофізіології Запорізького державного медичного університету „Роль пептидергічної системи гіпоталамуса в регуляції ендокринної функції підшлункової залози і стану міокарда в нормі і при цукровому діабеті й обґрунтування способів корекції її порушень за допомогою синтетичних нейрогормонів" (№ держреєстрації 0198U004224) і „Роль порушень нейроімуноендокринних взаємовідносин у розвитку експериментальної і клінічної патології" (№ держреєстрації 0103U000937) ”, у яких дисертант був співвиконавцем. Метою дослідження було вивчення структури і функціонального стану лімфоїдної популяції вилочкової залози в нормі, у динаміці адаптації до гіпоксії і після введення нейропептидів. Задачі дослідження: 1. вивчити морфофункційний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози у інтактних щурів і в динаміці адаптації організму до гіпоксичної гіпоксії;Досліджувані тварини були розділені на одинадцять експериментальних груп: інтактні щури, що служили контролем (група 1); щури, що піддавалися гіпоксичним тренуванням різної тривалості - 5 (група 2), 10 (група 3), 15 (група 4) і 20 (група 5) сеансів на “висоті" 6000 м. Контрольні щури, яким інтрацеребровентрикулярно або інтраперитонеально вводили фізіологічний розчин (групи 6 і 7); щури, що піддавалися введенню нейропептидів - інтрацеребровентрикулярному (група 8) і інтраперитонеальному (група 9) введенню окситоцина, інтрацеребровентрикулярному (група 10) і інтраперитонеальному (група 11) введенню NPY. Результати проведеного аналізу лімфоїдної популяції різних морфологічних зон вилочкової залози контрольних щурів показали, що у всіх зонах переважала кількість малих лімфоцитів, найбільш високі показники щільності популяції яких визначалися в зоні глибокої кори (7999±233 клітин на 1 мм2 залози). Найвища щільність лімфобластів визначалася в субкапсулярній зоні вилочкової залози (667±47 клітин на 1 мм2 залози), щільність популяції великих і середніх лімфоцитів була найбільш висока в медулярній зоні (2866±120 та відповідно 3213±150 клітин на 1 мм2 залози). Сучасна оцінка функціонального стану процесів диференціації клітинних елементів вилочкової залози вимагає урахування фенотипу лімфоцитів, при цьому основні ознаки зрілих клітин виражаються синтезом CD4 рецепторів Т - лімфоцитами хелперами і CD8 рецепторів Т - лімфоцитами кіллерами (Punt J. A., Havran W., Abe R., 1997).Особливості впливу гіпоксичних тренувань на функціональний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози вивчені недостатньо і відрізняються суперечністю думок відносно характеру ендокринних впливів на лімфоцити при адаптації до гіпоксії. Вирішення поставленої проблеми здійснювалося шляхом комплексної оцінки функціонального стану вилочкової залози, включаючи класифікаційний аналіз будови лімфоїдної популяції на основі морфометричних та денситометричних характеристик клітин, фенотипування лімфоцитів по CD-антигенам і оцінки їх проліферативної активності у динаміці багатоденних гіпоксичних тренувань і введення нейропептидів. Гіпоксичні тренування призводили до збільшення щільності популяції лімфоцитів в вилочковій залозі щурів з переважанням серед них функціонально більш зрілих малих і середніх лімфоцитів. Гіпоксичні тренування призводять до короткочасного зростання щільності популяції CD134-імунопозитивних лімфоцитів у вилочковій залозі після пяти сеансів з послідуючим відновленням їх чисельності у медулярній зоні та помірній депресії у корковій речовині.

Основний зміст роботи