Функціональний стан кардіореспіраторної системи в періоді загострення бронхіальної астми у дітей - Автореферат

Харківська медична академія післядипломної освіти ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИЗ дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти (61176, Україна, Харків, вул.Корчагінців, 58) Дисертацію присвячено питанням оцінки стану дитини, хворої на бронхіальну астму в періоді загострення, з точки зору розвитку легеневих і позалегеневих порушень. Вивчався стан кардіореспіраторної функціональної системи, що саморегулюється, за інтегральними показниками діяльності її ланок. бронхіальна астма кардіореспіраторний В дисертації розроблено спосіб оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи за інтегральними показниками діяльності її ланок. Запропоновано алгоритм оцінки функціонального стану КРС і алгоритм терапевтичної корекції порушень функціонального стану КРС в періоді загострення бронхіальної астми у дітей.Неузгодженість підходу до діагностики захворювання та обмеженість лікувальних заходів, що спрямовані переважно на відновлення вентиляційної функції легень, спонукали нас на проведення дослідження у дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення, за розширеною універсальною програмою, яка висвітлює стан кардіореспіраторної функціональної системи з точки зору оцінки інтегральних показників діяльності її складових. Мета дослідження - вдосконалити процес діагностики патологічних змін та оцінки пристосувальних реакцій у дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення, шляхом визначення функціонального стану ланок кардіореспіраторної системи з визначенням дефектів компенсації та розробкою заходів їх корекції. Задачі дослідження: Оцінити функціональний стан ланок кардіореспіраторної системи в періоді загострення бронхіальної астми у дітей. Розробити діагностичний алгоритм оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи у дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення Розробити алгоритм патогенетичної корекції порушень у дітей в періоді загострення бронхіальної астми на базі одержаних результатів дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи.Харкова знаходилась 81 дитина, з них в пульмонологічному та реанімаційному відділеннях 66 дітей від 5 до 14 років, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення і 15 практично здорових дітей контрольної групи. Означене спонукало нас на проведення обстеження дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді загострення, за універсальною програмою, яка спроможна охарактеризувати процес забезпечення організму киснем з точки зору оцінки інтегральних показників діяльності єдиної функціональної системи, що саморегулюється. Основою розробки способу оцінки функціонального стану КРС було положення про те, що кардіореспіраторна система (КРС) - динамічна організація, що саморегулюється, кінцевим корисним результатом діяльності якої є адекватне забезпечення попиту тканин на кисень з виведенням двуокису вуглецю (СО2) та інших метаболітів завдяки синхронізованому взаємовпливу респіраторної, гемодинамічної, метаболічної, тканинної ланок, що складають цю систему. При цьому респіраторну ланку (ІПДРЛ) вивчають за показником хвилинного обєму дихання (ХОД), метаболічну ланку - (ІПДМЛ) за показником артеріовенозної різниці по парційному тиску двоокису вуглецю (DPCO2), гемодинамічну ланку (ІПДГЛ) - за показником індексу кисневого потоку (ІКП), тканинну ланку (ІПДТЛ) - за показником екстракції кисню тканинами (ЕО2) з наступною оцінкою кожного з показників та визначенням загального інтегрального показника діяльності кардіореспіраторної системи (ІПДКРС). За розробленим способом оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи з урахуванням значення показника дихального коефіцієнта у дітей в періоді загострення бронхіальної астми нами були встановлені такі типи функціонального стану системи: декомпенсація респіраторна (9 осіб або 13,64 4,22 % обстежених); декомпенсація респіраторно-гемодинамічна з метаболічним компонентом (12 осіб або 18,18 4,75 %); декомпенсація респіраторно-гемодинамічна без метаболічного компоненту (14 осіб або 21,21 5,03 %); декомпенсація респіраторно-тканинна з метаболічним компонентом (9 осіб або 13,64 4,22 % ); декомпенсація респіраторно-тканинна без метаболічного компоненту (6 осіб або 9,09 3,54 %); декомпенсація тотальна (16 осіб або 24,24 5,27 %).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі: вперше розроблені модель, діагностично-терапевтичний алгоритм та спосіб оцінки функціонального стану кардіореспіраторної системи за інтегральними показниками її діяльності з вибором методів лікування дітей в періоді загострення бронхіальної астми, спрямованих на корекцію декомпенсованих ланок системи. Порушення вентиляційної функції легень в періоді загострення бронхіальної астми у дітей призводять до виникнення каскаду патологічних змін і компенсаційних реакцій з боку кардіореспіраторної системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ