Функціональний стан гемоглобіну й еритроцитів морських риб, стійких до зовнішньої гіпоксії - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГЕМОГЛОБІНУ Й ЕРИТРОЦИТІВ МОРСЬКИХ РИБ, СТІЙКИХ ДО ЗОВНІШНЬОЇ ГІПОКСІЇВ умовах експериментальної гіпоксії вивчено киснезвязуючі властивості гемоглобіну та морфометричні характеристики циркулюючої еритроцитарної маси чорноморських риб, що живуть у гіпоксичних акваторіях Чорного моря. Показано, що кров стійких до гіпоксії видів (бичка-кругляка, скорпени) має водночас високу спорідненість до кисню та підвищену чутливістю до РН (ефект Бора). Методом диск-електрофорезу в ПААГІ досліджено гетерогенну систему гемоглобіну риб, стійких до гіпоксії. Вперше виявлено компонент, що має водночас високу спорідненістю до кисню й виражені ефекти Бора та Рута. Показано, що його вміст у крові істотно підвищується в умовах зовнішнього дефіциту кисню, що призводить до змін киснезвязучих характеристик крові в цілому.Кисень разом із температурою та солоністю є одним із найважливіших чинників, що впливають на поширення організмів у водному середовищі [Романенко, 2004]. Спостереження, зроблені в Аденській затоці, в акваторіях Каліфорнійського узбережжя та Західної Африки, дозволили багато в чому переглянути попередні уявлення про необхідність присутності кисню у водному середовищі для існування гідробіонтів [Виноградов, 1968; MCENROE et al., 1998; Kuharev, 1998]. Особливу зацікавленість викликає вивчення стану систем кисневого забезпечення організму, зокрема крові, функціональна реалізованість яких в умовах гострої гіпоксії суттєво знижена. Для реалізації поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: Визначити в умовах експерименту критичні та межові концентрації кисню для донних риб, стійких (бичок-кругляк, скорпена) та чутливих (камбала-глосса; бички: мартовик, травяник) до дефіциту кисню. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс фізіологічних (гематологічні дослідження, спектрофотометричні методи побудови кривих оксигенації крові та гемоглобіну), біохімічних (електорофорез білків у ПААГІ, активність ферментів, значення метаболітів та окисних модифікацій гемоглобіну), цитологічних (світлооптична мікроскопія та цитометрія клітин крові) та статистичних методів, а також методи моделювання гіпоксії в умовах лабораторії.Кров стійких до гіпоксії риб (бичка-кругляка, скорпени) має водночас високу спорідненість до кисню та підвищену чутливість до РН (ефект Бора). У гемоглобіновій системі бичка-кругляка виявлено компонент, що має водночас високу спорідненість до кисню та виражені ефекти Бора й Рута. Показано, що його вміст у крові істотно підвищується в умовах зовнішнього дефіциту кисню, а сам він цілеспрямовано змінює киснезвязуючі характеристики крові в цілому. Гіпоксія викликає зменшення концентрації метгемоглобіну в крові скорпени та збільшення стійкості циркулюючих еритроцитів до осмотичного шоку. Зниження температури в діапазоні 5-10о С в умовах in vitro та in vivo призводить до трансформації частини гемоглобіну скорпени в окислений стан (мет-форма).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ