Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та корекція його порушень в комплексній реабілітації передчасно народжених дітей в неонатальному періоді - Автореферат

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології академії медичних наук УкраїниПри тій негативній, навіть критичній демографічній ситуації, що склалась на даний час у нашій країні (смертність продовжує прогресивно переважати над народжуваністю, негативний “приріст” населення), особливої актуальності набуває проблема виходжування недоношених немовлят (Плеханова Т.Н. и соавт., 1993, Суліма О.Г., Гойда Н.Г., 1995, Черствый Е.Д., Кравцова Г.И., 1991, Шабалов Н.П., 1997). Враховуючи це, провідним завданням неонатології є розробка методів ранньої діагностики та ефективних принципів лікування порушень адаптації, виходжування та реабілітація передчасно народжених дітей, визначення шляхів профілактики перинатальних уражень ЦНС у них. Адаптація новонароджених якісно відрізняється від адаптації в інші вікові періоди тим, що спрямована не на повернення до початкових параметрів гомеостазу, а на формування зовсім нового режиму життєдіяльності (Суханова Л.П. и соавт., 1990). Аналіз літературних джерел дозволяє дійти висновку, що дітям в періоді новонародженості притаманний ряд особливостей функціонування ендокринного апарату (Аметов А.С. и соавт., 1985, Шевченко Л.І. та співав., 2000), зокрема гіпофізарно-тиреоїдної системи (Basarir T. e.a., 1991). Дослідити функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи передчасно народжених дітей в динаміці неонатального періоду.У групу порівняння були включені здорові доношені новонароджені діти, які народилися від матерів із фізіологічним перебігом вагітності та пологів, і у яких період ранньої постнатальної адаптації перебігав без ускладнень. До цієї групи була включена 51 дитина, серед яких хлопчиків було 31 (61%), дівчаток - 20 (39%). Всі діти до кінця раннього неонатального періоду отримували нативне грудне молозиво та молоко (через зонд або із пляшечки). Діти виписувалися додому під нагляд дільничого педіатра в задовільному стані із стабільною прибавкою маси тіла за умов усунення грубих порушень функції провідних органів і систем і масою тіла не менше 2100. Концентрація гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи була найнижчою у дітей із дуже низькою масою тіла та гестаційним віком менше 32 тижнів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - оцінка стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у передчасно народжених дітей в неонатальному періоді, обґрунтування доцільності корекції порушень цієї системи з урахуванням обєму лактації у матері, що буде сприяти підвищенню ефективності системи профілактики і реабілітації порушень здоровя цього контингенту. У здорових доношених дітей в перші дні життя відбувається активація всіх ланок гіпофізарно-тиреоїдної системи, встановлюються корелятивні звязки між тиреоїдними гормонами, що визначає широкі адаптаційні можливості організму новонародженого. Клінічним проявом такого дисбалансу є ускладнений перебіг у них неонатального періоду (кволість, сонливість, виражена мязева гіпотонія, гіпо-або арефлексія, низька рухова активність аж до кататонії, тривала жовтяниця, анемія, схильність до гіпотермії). Виявлена залежність тиреоїдної активності грудного молока від обєму лактації; при гіпогалактії відзначається зниження вмісту тиреоїдних гормонів в одиниці обєму молока. Недоношені малюки зазнають суттєвої тиреонестачі за рахунок морфофункціональної недостатності гіпофізарно-тиреоїдної системи, споживання грудного молока із низьким вмістом тиреоїдних гормонів та споживання малого обєму грудного молока.

Основний зміст