Функціональний стан еозинофілів і базофілів крові хворих на бронхіальну астму та особливості його змін в умовах застосування імунокоригуючих препаратів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНауковий керівник - член-кореспондент АМН України доктор медичних наук, професор К.Ф. Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, Холодна Лідія Степанівна професор кафедри мікробіології та загальної імунології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; доктор біологічних наук, Алексеєва Ірина Миколаївна, старший науковий співробітник, завідувач відділу імунології та цитотоксичних сироваток Інституту фізіології ім. Захист відбудеться „20” квітня 2004 р. о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, за адресою: 03127, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул.При лікуванні БА використовується велика кількість різноманітних препаратів, у тому числі тих, що мають імунокоригуючі властивості, але до останнього часу залишається неясним питання про всі можливі механізми дії цих препаратів на ефекторні клітини при БА, а також про критерії призначення цих препаратів пацієнтам з різними формами цієї недуги. Мета роботи: вивчити особливості змін кількісного складу і функціонального стану еозинофілів і базофілів крові у хворих на бронхіальну астму в залежності від форми захворювання в умовах застосування імунокоригуючих препаратів. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі: - вивчення стану імунної системи (Т-, В-лімфоцитів і NK-клітин) у хворих на бронхіальну астму в залежності від форми захворювання до і після застосування імунокоригуючих препаратів; Імунологічні - визначення вмісту Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій (CD3 , CD4 , CD8 клітин методом непрямої імунофлюоресценції з використанням антилімфоцитарних моноклональних антитіл), В-лімфоцитів (CD22 ), NK-клітин (CD16 ) Оцінка функціонального стану нейтрофілів здійснювалася за їх поглинальною здатністю (процентом фагоцитозу - ПФ), та рівнем кисень залежного метаболізму в тесті з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест), еозинофілів - за здатністю до спонтанного розеткоутворення з баранячими еритроцитами (Е-РУК Еф), їх фагоцитарною активністю (визначення ПФ та НСТ-тест), базофілів - в тестах спонтанної та активованої алергенами дегрануляції Бф). На підставі комплексного дослідження хворих на БА, вперше були отримані дані про зміни функціонального стану еозинофілів (підвищення вмісту їх в крові, зміни в субпопуляційному складі, зниження поглинальної активності і активація кисеньзалежного метаболізму) та базофілів (активація спонтанної та активованої алергенами дегрануляції) в залежності від форми захворювання.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вивченні особливостей кількісних і функціональних змін основних ефекторних клітин при БА - базофілів і еозинофілів крові в умовах застосування імуномодуляторів різної природи. У ході роботи були зроблені наступні висновки: У хворих на БА відзначаються зміни імунної системи, аналогічні для пацієнтів з АБА і НБА, які проявляються зниженням вмісту Т-лімфоцитів, порушенням їх субпопуляційного складу за рахунок пригнічення Т-супресорів, зміною гуморальної ланки імунітету з наявністю дисімуноглобулінемії та підвищенням рівня ЦІК, зниженням поглинальної здатності та підвищенням метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів, зменшенням числа NK-клітин. Порушення стану еозинофільних гранулоцитів у хворих на БА характеризуються підвищенням їх вмісту в периферичній крові, зниженням поглинальної здатності і посиленням кисеньзалежного метаболізму, зміною розеткоутворюючої здатності основних клітинних субпопуляцій (зниження спонтанних і активних розеткоутворюючих еозинофілів і підвищення числа термостабільних). Застосування імуномодулюючих препаратів у комплексній терапії БА впливає на інтенсивність змін стану еозинофілів, що виявляється нормалізацією кількісних і функціональних характеристик Еф: під дією препаратів Тайлед і Інтал у хворих на АБА, Ербісол - у хворих на НБА. У хворих на БА мають місце зміни функціонального стану базофільних гранулоцитів крові, які проявляються підвищенням спонтанної дегрануляції базофілів і посиленням реакції цих клітин на алергенні подразники (побутові і пилкові алергени).