Функціональний стан ендокринної частини підшлункової залози у щурів з перенесеним хронічним пренатальним стресом - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукМіністерства охорони здоров‘я України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор АБРАМОВ Андрій Володимирович, Запорізький державний медичний університет, професор кафедри патологічної фізіології Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН та АМН України, доктор медичних наук, професор Захист дисертації відбудеться „7” червня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.198.01 при Інституті фізіології ім. акад.За даними літератури у нащадків щурів пренатальний стрес призводить до змін щільності розподілу глюкокортикоїдних рецепторів гіппокампу, обігу катехоламінів в головному мозку, адренергічної реактивності, а також розмірів так званих секс-диморфних ядер в преоптичній частині мозку, зміни вмісту ? ендорфіну, ?-предсердного натрійуретичного пептиду в структурах мозку, зміни статевого диференціювання печінки щодо функціонування системи ферментів мікросомального окислення та інше. У нащадків обох статей пренатальний стрес може призвести до таких тяжких наслідків, як дистрес-синдром, порушення функції ендокринних залоз, зменшення адаптаційних можливостей організму (Резников А.Г., Носенко Н.Д., Тарасенко Л.В., 2000, Полякова Л.И., 2000). Виходячи з цього, можливим наслідком пренатального стресу є порушення ендокринної функції підшлункової залози, розвитку панкреатичних острівців, зниження їх резистентності до дії ?-цитотоксичних факторів, збільшення ризику цукрового діабету. A., Ruckert J., 1988), а також можливі наслідки гіперглікемії, викликаної пренатальним стресом, у вигляді гіперінсулінемії у плодів і відповідної автомодифікації вуглеводного обміну в післянатальному онтогенезі, вважаємо актуальним вивчення впливу пренатального стресу на ендокринну функцію підшлункової залози. Встановити особливості впливу пренатального стресу на зміну функціонального стану ендокринної частини підшлункової залози в різні періоди післянатального онтогенезу у самців та самок щурів.У самців та самок пренатально стресованих щурів вивчали функціональний стан панкреатичних острівців у віці 1 доби, 2 тижнів, 1 місяця, 3 місяців та 5 місяців. Використовуючи описаний підхід, нами було встановлено, що у інтактних щурів лінії Вістар частотний розподіл панкреатичних острівців різних типів динамічно змінювався від домінування дрібних панкреатичних острівців та поодиноких ?-клітин в перші 2 тижня життя тварин, до поступового збільшення частки великих та гігантських острівців у щурів, віком більше одного місяця. Слід відзначити, що особливістю даного процесу був чіткий прояв ознак статевого диморфізму у новонароджених та дорослих тварин у вигляді статистично більш високої (на 45%, р<0,05) кількості ?-клітин у самок в порівнянні з самцями та відсутність таких відмінностей у 2-4-тижневий період життя, більш швидке відновлення чисельності ? клітин у 3-х місячних самців та наступне вірогідне збільшення їх кількості у самок в 5-ти місячному віці. Статевий диморфізм чисельності ?-клітин спостерігався в період новонародженості і також характеризувався більш високою їх кількістю у самок (на 47%, P<0,05), а в віці 3-х місяців у самців спостерігалось більш швидке відновлення чисельності ?-клітин. Статевий диморфізм вмісту глюкагону в ?-клітинах спостерігався тільки в період з 2-х тижнів життя до 3-х місячного віку і проявлявся більш високим рівнем глюкагону в віці 2-х тижнів та 3-х місяців у самок в порівнянні з самцями, а також зменшенням цього показника у самок в місячному віці по відношенню до самців.Вікові зміни ендокринної функції підшлункової залози супроводжуються динамічними змінами спектру панкреатичних острівців різного типу: від домінування малих за площею острівців та поодиноких ?-клітин в перші 2 тижня життя, до поступового збільшення частки великих та гігантських за площею острівців в послідуючі вікові періоди життя. Післянатальний розвиток панкреатичних острівців характеризується динамічним зниженням чисельності ?-і ?-ендокриноцитів протягом першого місяця життя та частковим відновленням їх кількості до періоду статевої зрілості, складаючи 36% у самців та 45% у самок ?-ендокриноцитів від періоду новонародженості, та 68% і 54% від початкової чисельності ?-клітин у самців і самок щурів відповідно. Пренатальний стрес не впливає на вікову динаміку чисельності ендокриноцитів в підшлункової залозі, але призводе до значного збільшення питомої кількості ?-і ?-ендокриноцитів (приблизно в 2 рази) у новонароджених і дорослих щурів по відношенню до контрольної групи тварин зі збереженням ознак статевого диморфізму у вигляді більшої чисельності ендокриноцитів у самок щурів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ