Розгляд проблем функціонального вияву релігії як системи, взаємодії і взаємообумовленості її складових елементів в бутті суспільства. Особливості зміцнення суспільної солідарності. Аналіз концептуальних основ вивчення складників релігійної ситуації.
При низкой оригинальности работы "Функціональне значення релігійної ситуації як складно-організованої системи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Функціональне значення релігійної ситуації як складно-організованої системиРелігія як соціально-духовний феномен у своєму функціональному прояві реагує на різні потреби людини, задовольняючи при цьому насамперед ті її духовні потреби, які не може задовольнити будь-який інший суспільний феномен. Релігія разом з тим постає як певна якісна визначеність, що характеризує іманентні цьому суспільному феномену здатності і можливості задовольняти життєві потреби людини, релігійних спільнот і соціуму, допомагаючи віруючій людині в осягненні внутрішньої сутності світу в його трансцендентних координатах, постаючи «нормативно-змістовою квінтесенцією досвіду» подолання страждань, життєвих негараздів, а також сприяє усвідомленню смислу й значення земного життя віруючою особистістю в перспективі «останньої реальності». Бодак, релігія, насамперед за допомогою культу конституює суспільство як ціле: готує індивіда до соціального життя, тренує слухняність (дисциплінуюча функція), зміцнює соціальну єдність (гуртуюча функція), підтримує традиції, вірування, цінності (відтворювальна, трансляційна функція), збуджує почуття задоволення, соціальний ентузіазм (надихаюча, ейфорізуюча функція). Проф. А.Колодний пропонує розглядати релігію як «еволюціонуючу універсалію», а при аналізі причин вибору людиною тієї чи іншої форми задоволення духовно-релігійних потреб, враховувати, що саме специфічна функціональна її здатність в конфесійному вимірі й постає нерідко головним мотивом такого вибору. Перший полягає в тому, що виокремити релігійну ситуацію в якості аналізу в науковій парадигмі, повязаній з вивченням процесів самоорганізації (виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи) ми можемо, спираючись на доказовість положення про те, що релігійна ситуація - це відкрита система, що здатна самоорганізовуватися, оскільки наділена такою характеристикою як емерджентність (тобто незвідність властивостей релігійної системи лише до суми її компонентів) та ієрархізована за своєю природою (тобто кожна її складова може розглядатися як окрема система, а сама релігійна ситуація, як досліджувана система - є дише одним з компонентів більш широкої системи.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
