Функціональна морфологія судин головного мозку в осіб, що зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Функціональна морфологія судин головного мозку в осіб, що зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофиРобота виконана у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Сільченко Валерій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти : доктор медичних наук, професор Колесова Надія Арнольдівна, Національний медичний університет ім. Богомольця, завідувач лабораторією метаболічного та структурного аналізу НДЛЦ; доктор медичних наук, доцент Гичка Сергій Григорович, Київський медичний інститут УАНМ, завідувач кафедрою патологічної анатомії. Захист відбудеться 07.02.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному університеті ім.Таким чином, церебральні судини в осіб, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, зазнають опромінення з двох джерел: як всі тканини організму, так і завдяки інкорпорованому 137Cs. Це обґрунтовує актуальність та доцільність проведення структурно-функціональних досліджень церебральних судин із використанням гістологічних та гістохімічних методів в осіб, які протягом 11-14 років проживали у районах з різним рівнем радіоактивного забруднення та отримали малі дози іонізуючого опромінення. Метою дослідження було виявлення структурно-функціональних змін в судинах головного мозку в осіб, які проживали на радіоактивно забруднених територіях, з обґрунтуванням необхідності проведення профілактичних і лікувальних заходів та підтвердження ушкодження судин речовини головного мозку внаслідок опромінення на основі виявлення змін перебігу інсультів у мешканців Київської області. Гістологічними та гістохімічними методами виявити зміни в судинах речовини та мякої оболонки головного мозку в осіб, які проживали в районах України з різним рівнем радіоактивного забруднення. На основі дослідження протоколів розтинів померлих від інсультів мешканців Київської області, вивчити перебіг ішемічних та геморагічних інсультів в осіб, які проживали у Київській області до Чорнобильської катастрофи та в післяаварійний період в районах з різним рівнем радіоактивного забруднення, шляхом визначення частоти фонових і супутніх захворювань, локалізації і розмірів інсультів та їх ускладнень.Для дослідження відбирались особи 22-74 років, обох статей, які померли від механічних ушкоджень (72,7% випадків), політравм (21,6% випадків) та опікової хвороби (5,7% випадків) протягом перших 6 діб після отримання травми. Основну групу склали 52 особи, які (за даними історій хвороб) проживали в районах Київської області, що вважаються забрудненими внаслідок Чорнобильської катастрофи (Бородянському, Вишгородському, Києво-Святошинському, Іванківському, Макарівському, Поліському) (Холоша В.І., 1997). 1-а підгрупа - особи 21-35 років (жінки) та 22-35 років (чоловіки) - цей віковий період відповідає першому періоду зрілого віку. Серед досліджуваних осіб виділено три групи - 1-а група, що складалась з 97 осіб, які померли після Чорнобильської аварії та проживали (за даними історій хвороб) у районах Київської області, що вважаються забрудненими внаслідок Чорнобильської катастрофи: Макарівському, Іванківському, Києво-Святошинському, Вишгородському, Бородянському, Поліському (Холоша В.І., 1997). Величини РСЕЕД опромінення в основній групі становили: в 1-й підгрупі 0,56±0,03 МЗВ/рік, у 2-й підгрупі 0,57±0,03 МЗВ/рік, у 3-й підгрупі 0,58±0,02 МЗВ/рік, в контрольній групі - відповідно 0,22±0,02 МЗВ/рік, 0,22±0,02 МЗВ/рік, 0,20±0,03 МЗВ/рік.Гістологічне та гістохімічне дослідження капілярів головного мозку в осіб, які проживали на забруднених радіонуклідами територіях встановило зміни у вигляді фіброзу, гіалінозу, накопичення кислих глікозаміногліканів (ГАГ). Вищезазначені зміни спостерігались у 100,0% осіб, які проживали у більш та менш забруднених радіонуклідами районах та отримали величину річної сумарної ефективної еквівалентної дози (РСЕЕД) опромінення відповідно 0,5-0,6 МЗВ/рік (основна група) та 0,2-0,3 МЗВ/рік (контрольна група) (р<0,05). Виразність виявлених у венулах змін переважала в основній групі в осіб віком 22-35 та 36-60 років в порівнянні з контрольною групою. В основній групі виразність накопичення кислих ГАГ, плазматичного просякнення та склерозу адвентиції переважала в осіб 22-35 та 36-60 років, склерозу інтими та гіалінозу - в осіб 22-35 років, еластозу - в осіб 22-35 років та 61-74 років. Архівне дослідження перебігу інсультів у мешканців Київської області у 1975-1997 рр. виявило зростання частоти множинних ішемічних інсультів в післяаварійний період - з 6,1±4,2% у померлих до аварії на ЧАЕС (контроль) до 35,1±9,1% (р<0,05) у мешканців Київської області, які дістали РСЕЕД опромінення 0,2±0,01 МЗВ/рік (2-а група) і 35,7±7,5%(р<0,05) в осіб з РСЕЕД 0,6±0,03 МЗВ/рік (1-а група).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ