Функціональна ідеографія як засіб опису лексики (на матеріалі номінативних одиниць зі значенням "особа" в сучасній російській мові) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Функціональна ідеографія як засіб опису лексики (на матеріалі номінативних одиниць зі значенням ‘особа’ в сучасній російській мові)Робота виконана на кафедрі російського та загального мовознавства Таврійського національного університету імені В.І. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Рудяков Олександр Миколайович, Таврійський національний університет імені В.І. Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Семенюк Олег Анатолійович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Винниченка, завідувач кафедри загального та російського мовознавства; кандидат філологічних наук, доцент Сидельніков Валентин Павлович, Донецький національний університет, завідувач кафедри російської мови. Захист відбудеться «22» жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 у Дніпропетровському національному університеті імені О. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені О.Активно розвиваючись у сучасному мовознавстві, функціональний підхід, завдяки своєму антропоцентризму, телеологізму та системоцентризму, дозволяє здійснити синтез основних лінгвістичних напрямів: на зміну формально-класифікаційній лінгвістиці, яка намагається досліджувати складові частини мовної системи і їхнє функціонування виходячи з тотожності чи подібності форми та значення (внутрішньосистемна статика), приходить нова наукова парадигма, яка ставить перед собою завдання функціонального переосмислення системи мови й побудови моделі, що відбиває її призначення - бути засобом впливу на свідомість реципієнта (прагматична динаміка). Сучасна лексикографічна наука прагне створювати словники різних жанрів, що продиктовано обєктивними причинами: по-перше, в процесі інтенсивного розвитку інформаційного суспільства корпус словників, укладених 20-50 років тому, відкриває серйозні лакуни в описі та кодифікації лексичного складу; по-друге, маючи магістральний характер, дослідження у сфері лінгвістичної прагматики, питань про мовну особистість, прикладних галузей, що мають за мету застосування даних лінгвістики, - визначають специфіку вивчення мови у функціональному аспекті. До сьогодні не було створено ідеографічного словника російської мови, в якому б картина світу була репрезентована з урахуванням найважливіших змістовних закономірностей організації підсистеми номінації, тобто не було здійснено спроб укласти тезаурус, що подає в ідеографічному порядку номінативні одиниці як засоби вираження системи мовних понять. Мета дисертаційного дослідження полягає у застосуванні функціонального підходу до ідеографічного опису лексики на матеріалі фрагмента мовної картини світу, представленого номінативними одиницями з інтегральним семантичним компонентом ‘особа’, як складової частини лексико-семантичної системи сучасної російської мови. 6) визначити місце фрагмента мовної картини світу, репрезентованого номінативними одиницями з інтегральним семантичним компонентом ‘особа’, у лексико-семантичній системі сучасної російської мови, описати основні змістовні закономірності цієї підсистеми номінації;У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання дослідження, окреслено обєкт, предмет і методи роботи, її звязок з комплексною науково-дослідної програмою, в рамках якої виконано роботу, перелічено джерела збору матеріалу, подано новизну, теоретичне й практичне значення дослідження.Функціональний підхід у лінгвістиці на етапі становлення набуває розвитку в рамках структуралізму, однак згодом, починаючи з другої половини ХХ ст., функціоналізм виходить за межі структуралізму й базується на фундаментальному положенні, за яким мовна система та її фрагменти (складові частини) піддаються впливу позамовних процесів, зокрема мовця, та формуються в співвідношенні з його вимогами, цілями, настановами. Під «середовищем» дослідники розуміють численність мовних (у частині випадків також позамовних) елементів, що відіграє по відношенню до вихідної системи роль оточення, у взаємозвязку з якими ця система виконує свою функцію (О.В.Бондарко), тобто «середовище» виступає в якості одного з необхідних компонентів функціональної гносеології для розяснення «ціннісної суті реалії» (О.М. У такій методологічній площині лінгвістичний функціоналізм відрізняється багатовекторністю системного підходу: розрізнення субстанціональних, функціональних і системних якостей реалій, розмежування функції (каузальність буття реалії у світі людини) і функціональної якості (вторинне, неосновне використання, «ефект» від реалії), співвідношення будови й «поведінки» підсистем мови, спрямованість на вивчення прагматичної орієнтованості мовної особистості.

Основний зміст роботи