Функціональні різновиди прислівних складнопідрядних речень у художніх текстах - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук Соколова Світлана Олегівна, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробітник відділу граматики кандидат філологічних наук, доцент Зарицька Вікторія Григорівна, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін і методики їх викладання Захист відбудеться 20 травня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 у Донецькому національному університеті за адресою: вул.У тексті ці речення набувають повнішої, ємнішої і більш вичерпної характеристики. Отже, речення, що складається з двох або більше предикативних частин, поєднуваних підрядним звязком у єдине структурне, семантичне та інтонаційне ціле за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів та інших граматичних засобів, виступає складнопідрядним. У звязку з розвитком лінгвістики тексту як самостійного напряму актуальним постає дослідження функціональних різновидів прислівних СПР у художній стилістиці. Незважаючи на те, що конструкції з власне-прислівними підрядними частинами та прислівно-кореляційним підрядним звязком вирізняються особливою частотністю, належного аналізу своєрідності семантики цього типу синтаксичних одиниць у художньому тексті, специфіки вияву їхньої структури і семантики в тексті на цей час у сучасній лінгвістиці немає. Основними методами дослідження є описовий метод, який дозволив виділити одиниці аналізу та здійснити їхню класифікацію й інтерпретацію; зіставний метод, на основі якого проведено аналіз прислівних СПР і встановлені їхні спільні та відмінні ознаки в ідіостилях І.Багряного, А.Дімарова, В.Дрозда, П.Загребельного; структурний метод, спрямований на вивчення звязків і відношень між частинами СПР; методика кількісних підрахунків статистичного методу як гарант вірогідності та обєктивності результатів дослідження; метод структурно-семантичного моделювання дозволив виявити низку внутрішньотекстових варіацій і модифікацій структурно-семантичних моделей прислівних СПР.В аналізі прислівних складнопідрядних речень як диференційної ознаки художнього тексту наголошено, що при порівнянні синтаксису письменників через призму використання прислівних СПР як диференційної ознаки, можна відзначити, що найбільш елементарний за вживанням складних речень ідіостиль І.Багряного - 268 (26,8 %), а найбільш складний - А.Дімарова - 580 (58 %). У другому розділі ,,Функціональні різновиди власне-прислівних складнопідрядних речень у структурі художнього тексту”, що охоплює чотири підрозділи, проаналізовано типові різновиди СПР з підрядними власне-прислівними в ідіостилях А.Дімарова, В.Дрозда, П.Загребельного; виявлено функціональну семантику СПР з підрядними присубстантивно-атрибутивними, з підрядними прикомпаративними та локативними предикативними частинами. Розгляд типових різновидів складнопідрядних речень з підрядними зясувальними в ідіостилях А.Дімарова, В.Дрозда, П.Загребельного дозволив констатувати, що зясувальні СПР у художньому тексті складають 30 % від усіх прислівних СПР, присубстантивно-атрибутивні - 44 %, прикомпаративні - 2 %, локативні - 0,35 %. Присубстантивно-атрибутивні СПР, що функціонують у художньому тексті, є переважно неускладненими з постпозиційною підрядною частиною, але вживаються й ускладнені, найчастіше послідовною підрядністю, речення: Попереду був вечір, що здавався крутим перевалом, який треба будь-що подолати (В.Дрозд). За лексичним значенням опорних лексем вони поділяються на дві групи: 1) складнопідрядні речення, підрядні частини яких залежать від дієслів місцезнаходження, перебування: бути, стояти, знаходитися, розташуватися, лежати і под. і виражають значення місця: Я відступив убік, став, де сказано дідом, де ні потреби, ні небезпеки… (П.Загребельний); 2) складнопідрядні речення, підрядні частини яких підпорядковуються дієсловам руху, переміщення: іти, їхати, мчати, везти тощо і виражають значення напрямку руху: І вона пішла просікою, куди очі бачать (В.Дрозд).Середній обсяг кількості речень в абзаці художнього тексту становить 5 речень. Прислівні складнопідрядні речення використовуються письменниками як частини складних ускладнених речень, як компоненти складних синтаксичних конструкцій, зазвичай, в описах природи, портрета, характеру героя, його внутрішнього і фізичного стану. Проаналізувавши по 1000 речень у кожного письменника, дійшли висновку, що прості речення складають 51 % всього художнього тексту, складні речення - 49 %, серед яких: складнопідрядні речення - 13 %, безсполучникові складні речення - 11 %, складносурядні речення - 6 %. Прислівні складнопідрядні речення становлять 7 %, детермінантні складнопідрядні речення - 6 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ