Функціональні порушення щитовидної залози та їх вплив на організм у жінок пременопаузального віку в адаптаційному періоді після радикальної оваріоектомії - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Татарчук Тетяна Феофанівна, завідуюча відділом ендокринної гінекології інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України; доктор медичних наук, професор Рожковська Наталя Миколаївна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1. Захист відбудеться “26 ”травня 2004 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д41.600.02 при Одеському державному медичному університеті (65026, м.Двостороннє видалення яєчників у жінок репродуктивного і пременопаузального віку викликає появу симптомокомплексу, що включає аменорею і вегето-судинні, нейропсихологічні, обмінно-ендокринні порушення. Розвиток синдрому спостерігається у 60-80% жінок після повного видалення яєчників (Г.В.Дзяк, Н.К.Крижановська,2000), із них у 70-75% жінок репродуктивного віку зворотний розвиток ПОЕС відбувається в перший рік після операції, але у 25% жінок ПОЕС має важкий перебіг, з клінікою, обтяженою різною соматичною патологією, що проявляється на ускладненому преморбідному фоні та у звязку зі змінами гормонального статусу гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи (В.П.Сметник, Т.Н.Колесникова, 2001). Подібність клінічних симптомів, що розвиваються у жінок після кастрації, та симптомів, які формуються у клімактеричному періоді, призвело до ототожнення цих понять окремими авторами і призначення аналогічних методів діагностики та лікування. На фоні дефіциту естрогенів і функціональних порушень тиреоїдної системи розвивається метаболічний менопаузальний синдром (ММС), розвиток якого сприяє загостренню екстрагенітальної патології і формуванню порушень урогенітальної системи, що значно погіршують якість життя жінок (Я.З. Зменшити важкість перебігу клімактеричних розладів у жінок з менопаузою хірургічного генезу шляхом вдосконалення методів патогенетичної терапії з урахуванням особливостей функціонального стану щитовидної залози .Далі для можливості порівняння ступеня виразності симптомів клімактеричного синдрому, розладів періоду менопаузи і клініко-лабораторних показників метаболічного синдрому у залежності від стану щитовидної залози основна група була розподілена на дві групи: 1-основна група - складалася з 36 жінок після радикальної оваріоектомії, які мають нормальний тиреоїдний статус; 2-основна група - складалася з 64 жінок після радикальної оваріоектомії, які мають достовірно діагностований субклінічний гіпотиреоз. Так, у жінок з СГ незалежно від генезу менопаузи переважали нейровегетативні (у жінок з ХМП - 64,1%, у жінок з природною менопаузою - 66,7%) та психоемоційні розлади (у жінок з ХМП - 66,2%, у жінок з природною менопаузою - 66,7%). Визначивши показник МПІ обмінно-ендокринних порушень для основних груп (у жінок із СГ - 67,2%, у жінок без СГ - 49,1%) і груп порівняння (у жінок із СГ - 63,4%, у жінок без СГ - 34,3%) встановлено, що кількісний рівень був достовірно високий у жінок, які мали в анамнезі радикальну оваріоектомію (12,3 0,6 балів і 9,7 0,3 бали проти 7,6 0,3 і 4,2 0,8) (р<0,05). Під час аналізу показників рівня ЛПНЩ (у жінок з ХМП 64,5 1,1 од., у жінок з природною менопаузою - 59,6 2,7 од.), ТГ (у жінок з ХМП 267,2 6,1 мг, у жінок з природною менопаузою - 234,1 8,5 мг), ІА (у жінок з ХМП 2,96 0,2, у жінок з природною менопаузою - 2,85 0,1) було виявлено їх підвищення у жінок з гіпотиреозом незалежно від генезу менопаузи, достовірних відмінностей між показниками ЛПНЩ , ТГ, ІА в інших досліджуваних груп жінок встановлено не було. Це виражається: у більш високому показнику ІМТ, у формуванні абдомінального ожиріння незалежно від генезу менопаузи, у розвитку в жінок зі СГ дисліпидемії (достовірне підвищення рівня ТГ відзначено, незалежно від генезу менопаузи, у жінок зі СГ; частота підвищення ТГ у жінок з хірургічною менопаузою набагато вище, ніж у жінок із природною менопаузою), у формуванні порушень карбогідратного метаболізму на фоні СГ незалежно від генезу менопаузи.У дисертації вирішено актуальне завдання сучасної гінекології-підвищення ефективності патогенетичної терапії постоваріоектомічних розладів у жінок з менопаузою хірургічного генезу в залежності від функціонального стану щитовидної залози 1.Встановлено, що менопаузальний період у жінок, які перенесли радикальну оваріоектомію, характеризується розвитком функціональних розладів ендокринної системи, одним із клінічних проявів яких є субклінічний гіпотиреоз, який відзначається в 64 % випадків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ