Виявлення екстралінгвістичних і лінгвістичних чинників процесу пасивізації японської лексики в синхронії і діахронії, визначення способів диференціації функціональних, когнітивних, фонетичних, морфологічних і семантичних різновидів лексики японської мови.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДисертацію присвячено дослідженню функціональних особливостей застарілої лексики в сучасній японській мові на матеріалі адміністративно-військової лексики, номенклатурної термінології, давніх японських топонімів та вторинно активізованої пасивної лексики у художніх творах. Основна увага в дисертації приділена виявленню та систематизації пасивних різновидів лексики за ступенем її функціонування в сучасній японській мові, вивченню особливостей функціонування адміністративно-військової лексики, давніх номенклатурних термінів, топонімів (оронімів, гідронімів та ойконімів), топонімів-поетизмів та вторинно активізованих лексем. У дисертації здійснено пошук варіантів розширення семантичного поля пасивних різновидів лексики шляхом дослідження когнітивно-асоціативних різновидів топонімів-поетизмів, художніх ??? gairaigo та вторинно активізованої лексики через іншомовні запозичення. Определены экстралингвистические и лингвистические факторы процессов пассивизации лексики в современном японском языке в синхронии и диахронии, систематизированы релевантные методы и критерии дифференциации функциональных, когнитивных, фонетических, морфологических и семантических разновидностей японской пассивной лексики. Изучены пути поиска вариантов расширения семантического поля пассивной лексики путем исследования когнитивно-ассоциативных разновидностей топонимов-поэтизмов, художественных ??? garaigo и вторично активизированной пассивной лексики.Одним із проблемних питань мовознавства в галузі вивчення активного та пасивного різновидів мовних одиниць є вивчення шляхів активізації / пасивізації лексики, пошук критеріїв їх диференціації, які, безперечно, має безпосередній стосунок до розвязання невирішених досі проблем ономасіології та семасіології, лексикографії, стилістики, історії мови, когнітивної та функціональної лінгвістики тощо. Комплексний лінгвістичний аналіз пасивних лексем, зокрема архаїзмів, у складні загальних і власних назв (апелятивів і онімів) японської мови ще не виступав предметом дослідження. Досягнення поставленої мети зумовлює необхідність вирішення таких завдань: 1) виявити та систематизувати пасивні різновиди лексики японської мови; 2) дослідити релевантні критерії їх диференціації; 3) вивчити особливості функціонування лексики на прикладі топонімії, адміністративно-військової термінології та вторинно-активізованих лексем; 4) розглянути варіанти розширення семантичного поля пасивних різновидів японської лексики шляхом дослідження когнітивно-асоціативних різновидів топонімів-поетизмів та вторинно активізованої застарілої лексики через іншомовні запозичення. Наукова новизна дослідження полягає у 1) проведенні комплексного аналізу теоретико-лінгвістичного і конкретно-мовного матеріалу в аспектиці вивчення функціонування архаїчної лексики; 2) застосуванні функціонально-когнітивного підходу до вирішення проблеми релевантного аналізу японських пасивних різновидів лексики та процесів її активізації / пасивізації; 3) розгляд розширеного семантичного поля різновидів японських пасивних лексем за рахунок включення до її парадигми історизмів-топонімів, художніх ??? gairaigo та вторинно активованих пасивних лексем. Практичне значення дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані при викладанні нормативних курсів японської мови (історія мови, лексикологія, стилістика) та спеціальних курсів, зокрема з історичної та архаїчної лексики японської мови, також при укладанні нових і вдосконалення наявних лексикографічних праць, при здійсненні художніх перекладів з японської мови на українську та з української мови на японську.Аналіз лінгвістичного доробку українських та зарубіжних, зокрема японських (Акабаясі Йосіакі (????), Мотоорі Норінаґа (????), Оіке Сейдзі (????), Оґю Сорай (????)), дослідників свідчить про те, що дослідження пасивних видів лексики проводилося здебільшого через призму понять структурного мовознавства, а вивчення шляхів пасивізації / активізації лексики у різних мовах, зокрема із застосуванням функціонально-когнітивного підходу, не було основним обєктом дослідження зазначених вище авторів. Досліджено функціональний критерій як диференційний фактор японської пасивної та активної лексики на матеріалі адміністративно-військової термінології, який обраний з огляду на те, що така лексика найбільш усталена в мові й, коли зазнавала змін, то в основному через екстралінгвістичні чинники (зміна політичного устрою, територіальні зміни тощо). Тому на прикладі такої лексики чітко можна простежити та відокремити екстралінгістичні фактори від лінгвістичних трансформацій для аргументованої демонстрації процесів пасивізації та систематизації пасивних різновидів лексики сучасної японської мови.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
