Функціональні особливості емоційної пам’яті в структурі щоденникового дискурсу - Статья

бесплатно 0
4.5 150
Характеристика важливих ознак щоденникового дискурсу. Вивчення автобіографічної пам’яті в українському щоденниковому дискурсі у тісному зв’язку з емоційною пам’яттю. Аналіз особливостей впливу емоцій і почуттів на пізнання діаристом навколишнього світу.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ПАМЯТІ В СТРУКТУРІ ЩОДЕННИКОВОГО ДИСКУРСУУ статті простежено тісний звязок автобіографічної памяті з памяттю емоційною. Встановлено їхній вплив на пізнання діаристом навколишнього світу; здатність через свої переживання відбивати реальну дійсність та безпосередню впливати на його память. Наголошено на важливості предметності почуттів - віднесеності до ситуації, що їх викликала, та зясовано, що змістом емоційної памяті є не самі по собі почуття, а емоційно забарвлені події, які сталися з діаристом у минулому. Доведено, що емоційна память формує автобіографічний спогад і репрезентує його у щоденниковому дискурсі як «спалах пережитого», «життя у минулому». Важливим аспектом емоційної памяті у щоденниковому дискурсі названо її мимовільний характер, оскільки для запамятовування життєвої події субєкт не докладає додаткових вольових зусиль і не ставить перед собою мнемічної мети.Аналіз індивідуально-авторських ціннісних картин світу, які віддзеркалюються у щоденниковому дискурсі, допомагає виявити найрізноманітніші можливості взаємодії різних типів памяті у межах єдиної системи. Огуй, «Людина існує у багатовимірному світі , а відчуття через органи чуття локалізуються у свідомості двомірно як конструйовані відображення, що виявляються на мовному рівні як одновимірний сигнал» (Огуй, 1998: 21).Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання діаристом навколишнього світу через його переживання, відбиваючи реальну дійсність і безпосередню впливаючи на його память. Власне сам процес пригадування якраз і викликає у субєкта, який згадує, ті почуття й емоції, які він відчував у момент здійснення приємної чи навпаки неприємної події, але яка надовго залишилася у його памяті. Память асоціюється з життям, досвідом, укоріненням у конкретних обставинах життя, прозорістю значення того, про що оповідач добре памятає, а ще позначена виразною національною специфікою в змістовому наповненні, у конотаціях, асоціативних звязках тощо. Так, наприклад, у досліджуваному щоденниковому матеріалі зафіксовано: Память про війну має сотні облич. Воно містить інформацію в окремих деталях: а) назву місяця, коли трапилась пригода - кінець вересня; б) поїздка з дружиною на город, назва села - Чуднівці; в) час пригоди - десь о четвертій годині; г) дощ, який спочатку - крапнув, а згодом лив як з відра; ґ) їхали машиною, однак через 30-50 метрів засіли; д) дощ був з градом; е) була гроза; є) у біду потрапив ще й мотоцикліст - поряд засів мотоцикліст.Отже, з одного боку, саме процес запамятовування автобіографічної події стає для діариста можливим завдяки тому, що він визначає для себе її особистісну значущість; з іншого, її звязок тісно повязаний з винятковістю минулих подій у його житті. Мимовільний характер процесу запамятовування становить важливий аспект вивчення емоційної памяті, оскільки до власне процесу запамятовування життєвої події субєкт не докладає додаткових вольових зусиль і навіть не ставить перед собою мнемічної мети. Проникаючи в текстову семантику щоденникового дискурсу, можна встановити широкий спектр явищ і фактів, які впливають на природу памяті.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?