Функціональні характеристики заперечення в системі дієслівних перифраз сучасної іспанської мови - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі іспанської філології Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Помірко Роман Семенович, кафедра французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, завідувач кафедри кандидат філологічних наук, доцент Морошкіна Галина Федорівна, кафедра французької філології Запорізького державного університету, доцент Захист відбудеться “2 ”березня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03650 МСП, Київ-5, вул.Насамперед це стосується центрального положення щодо функціонування дієслівних перифраз іспанської мови як аналітичних одиниць, механізму їх утворення, закономірностей їх розподілу на окремі мікросистеми дієслівних перифраз за відтінками дії, які вони позначають, а також законів їх функціонування як складових єдиної системи. Так, введення й обґрунтування поняття метафоризації механізму формування дієслівних перифраз іспанської мови (М.М.Вороніна) виявило нову проблему, яка до тепер ніде не розглядалась, - роль заперечення як фактора, що сприяє розвиткові явища суплетивізму в системі дієслівних перифраз. Таким чином, актуальність дослідження визначається тим, що виявлення впливу універсальної категорії заперечення на зміст і форму дієслівних перифрастичних конструкцій іспанської мови і встановлення ролі цієї категорії у функціонуванні системи дієслівних перифраз як цілісної структури, що складається з окремих мікросистем, сприятиме розкриттю механізму формування та функціонування перифрастичної системи іспанської мови, а також створенню передумов для визначення прагматичних функцій заперечних форм дієслівних перифраз у дискурсі, що є актуальним для розвитку сучасної теорії тексту. Дисертаційна робота виконана на кафедрі іспанської філології й тісно повязана з темою дослідження Київського державного лінгвістичного університету “Регіональне варіювання полінаціональних мов”, оскільки торкається особливостей функціонування системи дієслівних перифраз не тільки іспанської мови Іспанії, а й регіональних варіантів іспанської мови Латинської Америки (тема затверджена радою КДЛУ, протокол № 4 від 30 листопада 1998 р.). Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися такі методи: індуктивного аналізу - для узагальнення отриманих шляхом суцільної вибірки мовних фактів і виведення закономірностей функціонування категорії заперечення в системі дієслівних перифраз сучасної іспанської мови; дедуктивного аналізу - для підтвердження на практичному матеріалі висунутих теоретичних гіпотез щодо закономірностей функціонування категорії заперечення в цій системі; метод лінгвістичного експерименту, що включає трансформацію і підстановку, - з метою виявлення окремих значень заперечних форм дієслівних перифраз у певному контексті; елементи компонентного аналізу - для встановлення впливу семантики структурних компонентів дієслівних перифрастичних конструкцій на їх значення в заперечній формі.Для розкриття механізму функціонування системи дієслівних перифраз сучасної іспанської мови і виявлення особливостей її організації необхідно визначити роль, яку виконує в цій системі категорія заперечення. Звідси логічно випливає необхідність дослідження саме функціонально-семантичної ролі, яку відіграє заперечення в системі дієслівних перифраз. Відповідно до схеми, дієслівна перифраза мікросистеми А під впливом категорії заперечення (КЗ) як семантичного модифікатора перетворюється на заперечну номінативну одиницю не а (ЗНО), що згідно з формулою b = не а стає синонімом дієслівної перифрази мікросистеми В (С(b)). Відносним числовим параметром, який дозволяє дати обєктивну оцінку ступеня інтенсивності взаємодії одних мікросистем дієслівних перифраз з іншими мікросистемами, є відносна частота досліджуваної події, тобто частка від ділення абсолютної частоти події на загальну кількість дієслівних перифраз цих мікросистем у заперечній формі. При цьому абсолютний числовий параметр дорівнює сумі абсолютних частот утворення заперечних форм дієслівних перифраз як нових номінативних одиниць, зафіксованих у кожній з мікросистем; відносний числовий параметр є часткою від ділення отриманої суми абсолютних частот подій на загальну кількість дієслівних перифраз у заперечній формі, вилучених з обох мікросистем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ