Функціональні характеристики нелітерних знаків французької орфографії - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Крючков Георгій Георгійович, завідувач кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кагановська Олена Марківна, завідувач кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету МОН України;У першому розділі “Писемна система та її властивості, місце нелітерних знаків у цій системі” аналізуються основні дефініції поняття “письмо”, виділяються важливі ознаки цього явища, досліджуються рівні організації писемної системи французької мови, дається визначення нелітерних знаків французької орфографії та проводиться їх класифікація, розглядається еволюція вказаних одиниць та визначаються теоретичні засади французької пунктуаційної системи. До нелітерних знаків ми відносимо інтерлітери - дефіс, апостроф, інтервал, діакритичні знаки, а також знаки пунктуації (міжслівні знаки) як допоміжні графеми, що слугують для членування писемного тексту. Встановлено, що нелітерні графеми французької орфографії можуть складатися: 1) з одного елемента (крапка, кома, дефіс, тире, апостроф, акут, гравіс, седій); 2) з однакових елементів, повторених кілька разів (двокрапка, три крапки, циркумфлекс, трема); 3) з поєднання різних знаків (крапка з комою, знак оклику, знак питання); 4) з дзеркальним поворотом і дистанційним розташуванням частин знака (дужки, лапки, подвійне тире, подвійні коми). У другому розділі “Особливості функціонування нелітерних знаків із буквою та нелітерних знаків середини слова” зясовуються основні функціональні характеристики знаків, що вживаються з буквою (акута, гравіса, циркумфлекса, трема, седія) та нелітерних знаків середини слова (дефіса, апострофа, інтервалу), встановлюється статус досліджуваних одиниць у французькій писемній системі. Інакше кажучи, простежується тісний звязок названих знаків із семантичним рівнем мови, адже у французькій мові неможливо правильно записати слово, не знаючи його значення.Результати проведеного дослідження функціональних характеристик нелітерних знаків французької орфографії дозволяють зробити такі висновки: 1. Кожен знак може розглядатися як певний елемент цієї системи, тобто як абстрактна, багато разів повторювана в текстах одиниця - графема. У структуру сучасного французького письма входять основні графеми, що представлені буквами алфавіту, та допоміжні - нелітерні знаки, що використовуються для графічної організації написаного. До нелітерних знаків французької мови ми відносимо інтерлітери - дефіс, апостроф, інтервал, діакритичні знаки, а також знаки пунктуації як допоміжні графеми, що слугують для членування писемного тексту. Нелітерні знаки, як і букви алфавіту, представляють собою важливу частину графічної системи, прийнятої для цієї мови й обслуговують ті сторони писемної мови, які не можуть бути виражені буквами відповідно до наявних правил орфографії та пунктуації.

2. Основний зміст роботи