Функціоналізація електронозбагачених гетероциклів ізоціанатами та ізотіоціанатами фосфору - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИЗахист дисертації відбудеться 17.02.2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.217.01 в Інституті органічної хімії НАН України за адресою: 02094, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту органічної хімії НАН України. На основі одержаних гетерилкарбоксамідофосфорилдигалогенідів розроблено препаративні методи синтезу N-фосфорильованих амідів гетерилкарбонових кислот різного типу. На основі доступного дихлороангідриду ізоціанатофосфорної кислоти розроблено новий, препаративно зручний метод одностадійного введення ціаногрупи в молекули електронозбагачених гетероциклів, який дозволяє синтезувати важкодоступні нітрили гетерилкарбонових кислот. Впервые показано, что дигалогенангидриды изоцианатофосфорной кислоты селективно и с высокими выходами С-карбамоилируют производные пиррола, индола, индолизина.Найбільш важливими є реагенти типу хлоросульфонілізоціанату або трифенілізоціанатофосфонійроданіду, за допомогою яких вдається здійснити одностадійне введення ціаногрупи в електронозбагачені гетероцикли. Так, синтетично доступний дихлороангідрид ізоціанатофосфорної кислоти, який є аналогом добре дослідженого в реакціях з електронозбагаченими гетероциклами хлоросульфонілізоціанату, в реакціях з С-нуклеофільними субстратами не вивчався. Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити наступні завдання: - знайти оптимальні умови взаємодії дигалогеноангідридів ізоціанатофосфорної кислоти і амідофосфонійізотіоціанатів з електронозбагаченими гетероциклами; дослідити хімічні властивості невідомих раніше гетерилкарбоксамідофосфорилдигалогенідів, а також гетерилфосфазотіокарбонільних похідних та зясувати залежність хімічних властивостей цих сполук від оточення атома фосфору; на основі отриманих даних розробити препаративні методи функціоналізації електронозбагачених гетероциклів карбоксамідофосфатною, тіокарбонілфосфінімінною, ціано-, та карбамоїльною групами.Нами встановлено, що пірол та його N-і С-алкілпохідні при кімнатній температурі активно реагують з ДХІФК по положенню 2 з помітним екзотермічним ефектом. ДХІФК, на відміну від хлоросульфонілізоціанату (який знайшов широке застосування для введення ціано-та карбамоїльної груп у похідні піролу та індолу), не утворює побічних сполук або продуктів подвійного ацилювання в реакції з піролами 1а-г навіть при тривалій дії значного надлишку ізоціанату. Наявність N-арильного замісника у піролах 1і-м помітно знижує їх реакційну здатність, одначе реакція прискорюється при переході до більш електронодонорних замісників у фенільному кільці. Так, якщо в індивідуальному стані в інтервалі температур 5?20 0С ці сполуки зберігаються без помітних змін від 2-х тижнів до місяця, то їх розклад у розчинах при кімнатній температурі відбувається вже за декілька годин. Ця сполука виявилась близькою за своєю реакційною здатністю до N-арилпіролів: реакція завершується вже за 4 год у розчині дихлорометану при кімнатній температурі.Встановлено, що дихлоро-та дифтороангідриди ізоціанатофосфорної кислоти є активними С-карбамоїлюючими реагентами по відношенню до електронозбагачених гетероциклів рядів піролу, індолу, індолізину та енамінів. Показано, що гетерилкарбоксамідофосфорилдихлориди та-дифториди, на відміну від арилкарбоксамідофосфорилдихлридів, здатні у розчинах полярних розчинників легко перетворюватись у відповідні нітрили. На основі доступного дихлороангідриду ізоціанатофосфорної кислоти розроблено синтетично зручний одностадійний метод введення ціаногрупи в молекули електронозбагачених гетероциклів та енамінів, що дозволяє отримувати важкодоступні гетерилнітрили.

Основний зміст роботи