Інтереси Т. Шевченка до української етнокультури, самобутніх народних звичаїв й обрядів, багатої народнопоетичної творчості. Дослідження поетики творчості Т.Г. Шевченка. Паралелі народної пісні та поезій Кобзаря. Етнографічна концепція літератури.
Функції народної пісні у творчості Т.Г.Шевченка до української етнокультури, до самобутніх народних звичаїв й обрядів, багатої народнопоетичної творчості були зумовлені його, “зболеною” любовю до рідного краю і його знедоленого люду, органічний звязок з яким поет відчував усім своїм єством. Здобута поетом висока петербурзька освіта сприяла трансформації дитячих спогадів та почуттів в усвідомлене розуміння великої історичної несправедливості і кривди щодо його народу, у синівську відповідальність за долю отчого краю. Тим-то ідеї романтичного народництва, що домінували в колах гуманітарної інтелігенції першої половини ХІХ ст., і утверджували етнографічну концепцію літератури (пріоритет у ній народності, усної народної творчості), стимулювали пожвавлення зацікавлень до етнокультури та долі її творців - знайшли живий відгук у душі поета і відбилися в його творчості. Ці записи відбивають музичний побут середовища, в якому Шевченко завжди був у центрі уваги, декламуючи власні вірші, співаючи народних пісень, які тут же й фіксувались. Шевченка, а також на прикладі балади «Причинна» визначити функції народної пісні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
