Огляд основних тенденцій щодо диференціації кримінального провадження на рівні міжнародних стандартів судочинства, усталеної як для іноземного, так і для національного кримінального процесу, що відображено в новому Кримінально-процесуальному кодексі.
При низкой оригинальности работы "Фундаментальне дослідження теоретичних та правових основ диференціації процесуальної форми у кримінальному судочинстві", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Фундаментальне дослідження теоретичних та правових основ диференціації процесуальної форми у кримінальному судочинствіНатепер в Україні ця тенденція набула особливої актуальності, про що свідчить, зокрема, та велика кількість диференційованих порядків кримінального провадження, яку містить Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р., що повністю відповідає Рекомендації № R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо спрощення кримінального правосуддя, Рекомендації № R (99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах, Резолюції Економічної та соціальної Ради ООН «Про основні принципи використання програм відновного правосуддя у кримінальних справах» від 24 липня 2002 р. та ін. Кримінальнопроцесуальна доктрина України, безсумнівно, не залишається осторонь цієї проблематики; так, активно досліджені, у тому числі і на рівні дисертацій та монографій, питання спрощеного кримінального провадження; провадження на підставі угод; провадження у суді присяжних; провадження у формі приватного обвинувачення; провадження щодо неповнолітніх; провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру; спеціального кримінального провадження; принцип процесуальної економії. Проте, попри важливість таких наукових досліджень, слід констатувати брак наукових розвідок, у яких би розглядалися загальнотеоретичні питання значення, доцільності та меж диференціації кримінальнопроцесуальної форми; звязок диференціації кримінальнопроцесуальної форми з іншими процесуальними категоріями; межі та критерії такої диференціації, що здійснювалися б на основі характеристики концепту кримінальнопроцесуальної форми. Рецензована монографія характеризується вдалим структуруванням; автор від розгляду питань сутності кримінальнопроцесуальної форми, системи чинників, що впливають на неї, логічно переходить до характеристики системно-структурної побудови кримінального процесу та надалі - дослідження сутності диференціації кримінальнопроцесуальної форми та її критеріїв. Так, у Розділі 1 автор розкриває поняття та ознаки кримінальнопроцесуальної форми, включаючи її межі, досліджує поняття «кримінальне провадження», його співвідношення із суміжними категоріями, звертається до категорії «процесуальний режим», характеризує категорію «належна правова процедура»; надає аксіологічну характеристику кримінально-процесуальні формі; розглядає співвідношення кримінальнопроцесуальної форми та формалізму.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
