Оцінка потенціалу різних філософських методологій дослідження проблеми раціональності. Поняття раціональності, доведення необхідності ототожнення раціональності з сукупністю стратегій формування культурних смислів. Стратегії раціональності модерну.
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.І якщо врахувати, що особливості культурної ситуації не дозволяють освіченій людині епохи Модерну однозначно обпертися на фундаментальний авторитет чи то Книги, чи то Традиції, то й критика, як і рефлексія взагалі, спрямовується на безпосередньо доступний розуму предмет - сам мислячий розум. Тим самим була підсумована чотирьохсотрічна епоха Модерну: руйнування сподівань на володіння «абсолютним» розумом призвело до втрати рушійної сили власного розвитку. Актуальність дисертаційного дослідження полягає в експлікації формотворчих для раціональності Модерну принципів, релігійна природа яких певною мірою обмежує властивий сьогоденню релятивізм у розумінні раціональності. Якщо філософське осмислення розсудку й навіть розуму певною мірою відволікаються від «розсудливості» й «розумності» їхнього дослідження, то аналіз раціональності повинен враховувати раціональну «пресуппозицію» самого дослідника: внутрішня переконаність у раціональній легітимності власних побудов (навіть самосвідомості) невіддільна від «випробування» меж, у яких можна не сумніватися у своїй розумності. Історія розвитку і вирішення проблеми раціональності, як і більшість насущних проблем сьогодення розпочинається в суто «емпіричній» площині.У Вступі констатується наявність кризи модерної раціональності, що охоплює окремі сфери її реалізації - з кінця XIX століття криза підстав раціональності стає предметом обговорення у фізиці і математиці, біології і психології, логіці і філософії. Проте будь-яка спроба визначити раціональність шляхом підпорядкування дискурсу про раціональність певним апріорним критеріям стикається з необхідністю прояснення раціональності самих вихідних критеріїв дискурсу. Центральна значущість проблеми раціональності для філософії з теоретичного боку, а також довгі і безуспішні спроби розвязання цієї проблеми засобами окремих наук з боку емпіричного, дозволяють зробити висновок про метафізичний статус проблеми раціональності. Історія нашого життєвого світу детермінує народження феноменологічної інтерпретації раціональності, але саме тому історія стає межею цього способу філософування. 2 Експлікація комунікативних підстав раціональності йдеться про ще одну філософську традицію, що інтерпретує раціональність у трансценденталістському дусі.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
