Життєвий шлях і творчість Френсіса Бекона - одного із філософів Нового часу, засновника англійського матеріалізму. Проблема могутності людського знання, експериментального дослідження природи, взаємозв"язок культури і природи як важливі питання філософії.
За своїми поглядами міг би бути зарахований до філософів доби Відродження: натурфілософія XVI ст. визначала його погляди на природу, а ренесансний гуманізм живив його вчення про безмежну могутність людини, про її панування над природою. Бекон, досягти такої могутності людина може лише завдяки науково-технічному прогресові. Якщо абсолютна більшість авторів до Френсіса Бекона, кажучи про культуру і цивілізації, звертали свою увагу передусім на духовні аспекти і бачили культурний прогрес у першу чергу в бурхливому розвитку образотворчого мистецтва та літератури, музики та архітектури, у вихованні всебічно розвиненої, Гармонійного людини, здатної до розкріпаченню всіх наявних у нього потенцій та задатків, то Френсіс Бекон переносить акцент на розгляд досягнень у галузі науки, техніки, промислового виробництва, які, на його думку, найбільш яскраво свідчать про досягнення тієї чи іншої нацією певного культурного рівня .Культура для Френсіса Бекона не тільки і не стільки результат «обробітку душі», як вважали древні греки і римляни, а фінал діяльності з підкорення сил природи, підпорядкування її волі і інтелекту діючого індивіда, що спирається на міць техніки і дані дослідної науки. Про культуру того чи іншого суспільства, вважав Бекон, перш за все необхідно судити за досягненнями в галузі природознавства, за рівнем сільськогосподарського та промислового виробництва, за накопиченої суми знань і масштабами впровадження наукових відкриттів у практику. Бекон вважає, що європейська культура пройшла у своєму розвитку три стадії, які відповідають культурі Стародавньої Греції, культурі Стародавнього Риму і культурі Західної Європи Нового часу.
Список литературы
1. Гоббс Т. Вибрані твори: У 2-х т. М.: Просвещение, 1964. - Т. 2. - 372 с.
2. Горфункель А.Х. Філософія епохи відродження. М.: Владос, 2005. - 245с.
