Фредерік Шопен - життя та творчість - Реферат

Музиці Шопена властиві ліризм, тонкість у передачі різних настроїв; його твори відрізняються широтою національно-фольклорних і жанрових звязків. Шопен по-новому витлумачив багато жанрів: відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, опоетизував і драматизував танці - мазурку, полонез, вальс; перетворив скерцо в самостійний добуток.В 1816-1822 рр. навчався грі на фортепіано у Войцеха Живного (1756-1842), чиє викладання ґрунтувалося на музиці І.С. Неповторний мелодійний стиль Шопена складався під сукупним впливом Моцарта, польської національної музики, зокрема, салонних пєс його старших сучасників М.К. У безперервній творчій праці міцніла майстерність композитора, через глибоке, багато в чому ще інтуїтивне засвоєння традицій відбувався процес і поступове очищення від нашарувань різного роду впливів, відбувалися пошуки свого музичного стилю. До кінця ж 1820-х років Шопен створює ряд великих концертних добутків: Фантазію на польські теми 13 і Rondo a la Krakowiak, написані в 1828 році; в 1829 - 1830 роках зявляються обидва концерти для фортепіано з оркестром - f-moll і e-moll. Освічена особистість Миколи Шопена, великі звязки із прогресивними колами польського суспільства залучали в його будинок численних представників передової польської інтелігенції - письменників, вчених, музикантів, художників.Ніщо зовнішнє, здавалося б, не затримувало Шопена у Варшаві, проте з місяця на місяць він відкладав день відїзду. У напруженій політичній атмосфері Польщі назрівали важливі події: оживилася діяльність польських патріотів, які готовили повстання проти царату, одночасно підсилилися репресії поліцейської влади. Пригноблений похмурими передчуттями, він ділиться ними зі своїм другом Титусом Войцеховським: "... немає в мене сил призначити день [відїзду] ; мені представляється, що я їду, щоб назавжди забути про дім; мені представляється, що я їду, щоб умерти, - а як, мабуть, гірко вмирати на чужині, не там, де жив. Все-таки день відїзду наближався.11 жовтня відбувся прощальний концерт, на якому Шопен виконав Фантазію на польські теми й новий концерт e-moll. Напередодні, на вечорі, влаштованому друзями, Шопену піднесли срібний кубок з польською землею; його він повинен був зберігати в знак вірності своїй батьківщині.Польська революція як би проклала якусь грань між двома великими періодами творчої біографії Шопена. Катастрофа революції в Польщі, і гоніння й реакція, які пішли слід за нею, назавжди відрізали Шопену шлях на батьківщину. Але міцність моральних підвалин, проникливість і гострота розуму допомогли молодому музикантові розглянути за оманною привабливістю картину різких соціальних протиріч. Проходить усього два з невеликим місяця від дня приїзду, і Шопен ділиться своїми першими враженнями: "Я добрався сюди досить благополучно (але дорого) - і задоволений тим, що тут знайшов; тут перші у світі музиканти й перша у світі опера. Тут найбільша розкіш, найбільше свинство, найбільша чеснота, найбільша порочність... лементу, гамору, гуркоту й бруду більше, ніж можеш собі уявити.Віртуозно-технічна сторона його гри була бездоганна, при тому у шопенівському виконавстві, як і у творчості, не було нічого розрахованого на зовнішній ефект. Найсильніша якість Шопена-піаніста таїлася в рідкій красі звуку, у найтоншій звуковій палітрі; з її допомогою він розкривав безмежну гаму поетичних нюансів. І розпещений Париж, який важко було здивувати віртуозністю, схилився перед зачаруванням словянських мелодій і незрівнянною поезією, що виливали звуки його музики. За словами Ліста, музика й гра Шопена викликали "почуття замилування, трепету, боязкості, що охоплює серце поблизу надприродних істот, поблизу тих, кого не можеш розгадати, зрозуміти, обійняти". На батьківщині друзі композитора, учитель Ельснер, рідні дивилися на нього як на генія, покликаного розкрити світу красу душі польського народу, через мистецтво прославити його історію, розбудити участь до його трагічної долі.Із часів варшавського знайомства Марія Водзиньська перетворилася в привабливу кокетливу дівчину, яка мала багато шанувальників. Вона не була позбавлена розуму й здатностей і в рамках світського аматорства займалася живописом, співала й грала на роялі, складала невеликі фортепіанні пєски. Але, коли Шопен повернувся в Париж, тон листів від Водзиньських помітно змінився. Внутрішня криза, яка відбувається, або перелом зовні майже ніяк не виявлялася, але, безсумнівно, відмова від деяких ілюзій молодості, зречення від уявлень, викликаних патріархальним середовищем і вихованням, створили ґрунт, на якому міг виникнути вільний союз Шопена з Жорж Санд. Спочатку велика любов Шопена до Жорж Санд викликала у ньому радісну наснагу, створювала яскраві творчі імпульси, але з роками перетворилася в джерело глибоких щиросердечних страждань, які прискорили смерть композитора.Тут також доводилося давати уроки й виступати у великосвітських салонах. "Ніяк не звикну, - пише він, - до лондонської атмосфери, - і все це життя, з його візитами, зван

План

Введение

1. Юний геній

2. Добровільне вигнання Ф. Шопена

3. Паризький етап життя і творчості відомого композитора

4. Ф. Шопен - віртуоз-імпровізатор

5. Поруч із Жорж Санд

6. Останні роки великого композитора

Список використаної літератури

Шопен (Chopin) Фридерік (повн. Фридерік Францишек (у французькому варіанті Фредерік Франсуа) (1 березня 1810, Желязова Воля, Польща - 17 жовтня 1849, Париж), польський композитор і піаніст.

Музиці Шопена властиві ліризм, тонкість у передачі різних настроїв; його твори відрізняються широтою національно-фольклорних і жанрових звязків. Шопен по-новому витлумачив багато жанрів: відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, опоетизував і драматизував танці - мазурку, полонез, вальс; перетворив скерцо в самостійний добуток. Збагатив гармонію й фортепіанну фактуру; сполучив класичність форми з мелодійним багатством і фантазією. Його заслуги: 2 концерти (1829, 1830), 3 сонати (1828-1844), фантазія (1841), 4 балади (1835-1842), 4 скерцо (1832-1842), експромти, ноктюрни, етюди й інші добутки для фортепіано; пісні. У його фортепіанному виконанні глибина й щирість почуттів сполучалися з добірністю, технічною досконалістю.