Фразеосемантична група з компонентом "хата" в українській мові: структурно-семантичний та етнокультурний аспекти - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. ФРАЗЕОСЕМАНТИЧНА ГРУПА З КОМПОНЕНТОМ "ХАТА" В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИЗахист відбудеться "12" жовтня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.05 в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Керуючись розробленими ними принципами аналізу фразеологічних одиниць (ФО), далі фразеологія як наука розвивалась у різних аспектах, внаслідок чого цей розділ мовознавства має на сьогодні велику кількість досліджень. Фразеологізми з компонентом хата заслуговують на особливоу увагу, бо становлять значну частину фразеологічного фонду української мови і більшість із них активно функціонує в живому мовленні та художній літературі. Мета дослідження - виявити структурно-семантичні та етнокультурні особливості фразеологізмів із компонентом хата в українській мові, визначити місце і роль ФО з названим компонентом у формуванні мовної картини світу українців.Обсяг дотичних зон або звязків зазначених сем із семантикою компонента хата визначатиметься в таких ідеографічних групах, де дотичні сегменти сем "хата" та "людина". Аналіз блоку фразеологізмів із компонентом хата, які описують хату як будівлю, житло, дає можливість стверджувати, що такі ФО переважно характеризують хату з позитивного боку, бо хата для українця, як відомо, не тільки місце проживання, житло, це - осередок людського існування, сімейних традицій, родинне коло зі своїми правилами, законами, секретами. З огляду на лексико-граматичну будову і синтаксичні функції ФО з компонентом хата, у роботі визначено низку структурних моделей, серед яких найпоширенішими є організовані у формі: складного речення (Юрка в хату одного впустили, а вся хата загорілася; прийдеш до сина - кепська гостина, прийдеш до доньки - наберешся бідоньки, прийдеш до зятя - не твоя хата / хата добре вкрита, а свита гарно зшита; Різдво з хати, а старости в хату і т. ін.); "). дієслівних словосполучень (не держатися хати; тинятися по чужих хатах / не при хаті згадувати; хату на трубу поставити тощо); (відігнав як пса од хати; такий спокій, якби святі хату перелетіли / в хаті, як у загоні; тісняться, неначе хата у печі).ФО з компонентом хата становлять в українській фразеології великий за кількістю і складний за структурою шар (у нашій картотеці - понад 400 одиниць). У фразеологічних одиницях із зазначеним компонентом виявляються два чітких блоки, для яких гіперсемами є "людина" і "хата". Ґрунтуючись на результатах досліджень попередників і власних спостережень, вироблено таку ідеографічну систему фразеологізмів: варіантно-синонімічна група > фразеосемантична мікрогрупа > фразеосемантичний ряд > фразеосемантична підгрупа > семантичний блок > фразеосемантична група > фразеосемантичне поле > тематична група> тематичне поле > ідеографічна група > ідеографічне поле > архіполе. Наше дослідження виявило, що у фразеосемантичній групі з компонентом хата в українській мові репрезентовано найрізноманітніші сфери буття народу: особливості суспільних взаємин (пусти сусіда в хату та й сам з хати вбирайсь), виробничої діяльності і побуту (пословиця ведеться, а хата віником мететься), морально-етичного кодексу (не будуй хати, а радше вигодуй сироту) і родинних стосунків (у брата не своя хата), інтелектуальні здібності (не всі у вашій хаті), фізичні властивості, або стан здоровя (такий слабий, що хати не може перейти), у ній знайшли відображення своєрідність кліматичних умов (такий мороз, що й пса не вигнав би з хати) тощо. Відмінності полягають у тому, що старше покоління сприймає хату як традиційне українське селянське житло з мінімумом зручностей і з максимумом етнокультурних особливостей (рушники, образи, половики, глечики, тин тощо), а молодше покоління сприймає хату не просто як українське селянське житло, а й як власне сучасне житло (наявність побутової техніки, зручностей тощо).

Основний зміст роботи