Фразеологізми української мови з компонентом "душа" - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Г.С. Фразеологізми української мови з компонентом “душа”Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди Міністерства освіти і науки України Лисиченко Лідія Андріївна, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Ужченко Віктор Дмитрович, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української мови кандидат філологічних наук, професор Захист відбудеться “16” травня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 при Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С.За цей час у ній (у межах цього розділу) було поставлено і розвязано цілий ряд важливих питань, але в сучасному мовознавстві у вченні про фразеологію існує ще багато проблем. Фразеосемантичні групи, що маніфестують психічний стан особи, проаналізовані в дисертаційних дослідженнях Е.М.Покровської “Фразеологічні одиниці зі значенням психічного стану людини в російській мові (в зіставленні з українською)” (1987), Ю.Ф.Прадіда “Проблеми фразеологічної ідеографії” (1997), фразеологізми-номінанти психічних станів фрагментарно розглядалися в роботі Н.С.Ляшенко (1997); на матеріалі російської мови - І.В.Кашиної “Фразеологізми зі значенням емоційного стану в сучасній російській мові” (1981), А.Я.Багаутдинової “Фразеологічне кодування психічних процесів і властивостей особистості” (1986), у статті А.М.Емірової “Структура і семантика фразеологічного поля емоцій” (1978); на матеріалі англійської мови - Н.М.Курикалової “Фразеологічна номінація явищ внутрішнього життя людини” (1985). Зіставленню лексичного наповнення ФО та їх семантики присвячені роботи В.М.Бойко (ФО з анімалістичним компонентом), І.В.Тимченко (ФО з компонентами-соматизмами), Д.В.Ужченка (ФО з компонентами-зоонімами), Н.М.Бобух (ФО з антонімічним компонентом), у російській мові - Я.Е.Левченко (ФО з компонентом “погода”), О.М.Каленкової (ФО з компонентом, що позначає колір), у словацькій та українській мовах - З.І.Унук (ФО з компонентами-назвами метрологічних і грошових одиниць), у польській мові - А.М.Кравчук (ФО з ономастичним компонентом), О.О.Рогач (ФО з етнонімами). Проте комплексний аналіз фразеологізмів із компонентом душа виявляє цілий ряд явищ, дослідження яких має теоретичне й практичне значення. Мета роботи - здійснити структурно-семантичний аналіз фразеологічного масиву, обєднаного за наявністю спільного компонента душа, виявити різнорідні блоки культурологічної інформації, закладеної у внутрішній формі ФО, визначити місце ФО з компонентом душа у формуванні образу світу.За даними історичних словників простежується функціонування слова душа, розвиток і втрата або потьмарення його значень, серед яких виділяємо значення константні, символічного характеру, семантичне ядро яких співвідносне із лексемою душа на різних етапах розвитку лексико-семантичної системи: душа - ’те, що дає життя істоті’ (“Материалы…” І.Срезневського), ‘безсмертний, нематеріальний початок у людині’ (Словарь древнерусского языка XI-XIV вв.), ’сумління, совість’ (Словник староукраїнської мови XIV-XVCT.), ‘совість’ (“Материалы…” І.Срезневського). Так, фразеосемантичні групи (далі ФСГ) із смисловим наповненням ‘психічний стан особи’ (напр., ФО на душі, душа тліє), ‘емоції, повязані з людськими стосунками’ (напр., ФО виливати душу, лізти в душу), ‘симпатія / антипатія’ (напр., ФО по душі, з душі пре); ‘емоційна память’ (напр., ФО запасти в душу, стояти перед душею); ‘діяльність людини’ (напр., ФО за велінням душі, брати на свою душу, інженер людських душ) мотивовані прямим номінативним значенням лексеми душа. ФСГ із семантикою ‘смерть / життя’ (напр., ФО віддати душу, жива душа), ‘бідність’ (напр., ФО без шеляга за душею, тільки душа в тілі) повязані зі значенням ‘за релігійними уявленнями - безсмертна, нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ…’. Аналіз семантичної структури фразеосемантичних парадигм виявив системні відношення між конституентами фразеосемантичних груп - синонімії (напр., душа болить, душа ниє, душа щемить), між окремими фразеосемантичними групами - антонімії (напр., душа розривається - душа радіє, як камінь на душу навернув - як камінь з душі одкотив), конверсії (напр., душа крається - краяти душу). Вичленовується група ФО, семантика яких позначає одночасно процес і стан відчуття: душа говорить, чути [всією] душею, розуміти душею (серцем), на душі.Фразеологічні одиниці з компонентом душа становлять в українській мові значний шар, складний як за кількістю (понад 400), так і за структурою та системою значень. Наприклад, група “психіка людини” поділяється на ФО із семантикою інтерсубєктного спрямування (колупати душу, душа радіє), міжсубєктної взаємодії (добиратися до душі, проникати в душу), міжсубєктного ставлення (припасти до душі, прикипіти душею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ