Фразеологія у системі мови - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукРобота виконана на кафедрі загального і порівняльного мовознавства у Прикарпатському державному університеті імені Василя Стефаника, МО України. ЛЕВИЦЬКИЙ Віктор Васильович, Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, кафедра німецької мови та загального мовознавства, завідувач кафедри. доктор філологічних наук, професор ДЕНИСЕНКО Софія Никифорівна, Український державний лісотехнічний університет, кафедра іноземних мов, професор. доктор філологічних наук, професор Захист дисертації відбудеться “05“ жовтня 1999 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Інституті української мови НАН України за адресою: 252001 Київ-1, вул.Теоретичні дослідження з фразеології як розділу мовознавства охоплюють у сучасній лінгвістиці досить широке коло проблем. Свій внесок у розвиток теорії фразеології зробили українські та зарубіжні вчені, дослідники фразеології різних національних мов. Потребують ґрунтовного дослідження такі проблеми, як система і рівень у сфері фразеології. З цією метою у дисертації вводяться такі поняття, як функціональна вичерпність, правила функціонування, регулярність взаємодії одиниць/елементів та функціональне поле, роль якого зводиться до того, що систему утворюють лише ті одиниці/знаки, які мають власне функціональне поле. Традиційне визначення системи як сукупності одиниць, які утворюють певну цілісність та відношення між ними, не надається для застосування до фразеології, оскільки під таке визначення можна підвести будь-яку групу одиниць: системну чи несистемну.Кунін пропонує визначити фразеологічну систему на основі бінарних опозицій слова, фразеологізму, вільних словосполучень і речень та деяких системних властивостей фразеологізмів. Не призвело до вирішення проблеми і обєднання лексичної та фразеологічної системи в одну лексико-фразеологічну систему, оскільки її моделювання і далі здійснюється за відомими уже принципами, а в підсумку мова знову йде про окремі лексичні і фразеологічні групи, які розглядаються як системи, і врешті-решт все зводиться до того, що фразеологія є системою. У другому розділі - “Фразеологізми - знаки мовної системи” - розглядається проблема визначення фразеологізму. Фразеологізми є соціальними знаками мови, тобто вони, як і слова, виникають у суспільстві і для потреб суспільства, вживаються усіма членами соціального колективу, служать разом зі словами засобом утворення у носіїв мови концептуальної системи. Структура числа у системі багатьох мов, наприклад, української і німецької мови має бінарний характер, тобто функціональне поле їх систем ділиться без залишку між двома елементами: між формами однини і множини, тоді як функціональне поле системи числа словенської мови (пор. також систему числа давньоруської, давньогрецької, готської, давньоанглійської та багатьох інших мов) має двоїну, тобто функціональне поле такої системи ділиться між трьома елементами: між формами однини, двоїни і множини.У наукових мовознавчих дослідженнях намітилося три підходи до розв""язання проблеми системного статусу фразеології : 1) фразеологія утворює у мові самостійну систему чи підсистему одиниць, відмінну від лексичної системи; 2) фразеологія і лексика утворюють підсистеми, які об""єднуються у спільну лексико-фразеологічну систему; 3) фразеологія не утворює системи, оскільки є сукупністю гетерогенних одиниць. Поняття “система” розкривається за допомогою таких характерних ознак системного підходу, як функціональне поле, функціональна вичерпність, правила функціонування і регулярність взаємодії елементів/одиниць. Функціональне поле - це онтологічний феномен, елемент системи знаків (одиниць), що характеризується універсальністю і стабільністю, величина якого не залежить від кількості одиниць системи. Поняття функціонального поля лежить в основі визначення системи: Система - це множинність/сукупність одиниць/елементів, які вичерпно покривають (ділять без залишку) своє функціональне поле з притаманною їм регулярністю взаємодії одиниць/елементів і стабільністю правил функціонування. Компонент не існує до фразеологізму і має суто індивідуальний характер; 3) процесом виникнення: фразеологізми виникають із словосполучень і речень, але не внаслідок регулярної рівневої взаємодії слів/компонентів, а всупереч їй.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ